Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 28 червня 2015 р.

Проповідь на 3-ю неділю по Св. Трійці

                           ПЕРЕСЛІДНИК І БРАТ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика, попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму. А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його, а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: «Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?» А він запитав: «Хто Ти, Пане?» А Той: «Я – Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!» А він, затрусившися та налякавшися, каже: «Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?» А до нього Господь: «Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!» А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.  Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску. І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив. А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: «Ананію!» А він відказав: «Ось я, Господи!» Господь же до нього: «Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться, і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...» Відповів же Ананій: «Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм! І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє». І промовив до нього Господь: «Іди, бо для Мене – посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля. Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє». І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: «Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!» І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився… (Дії 9:1-18).

Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти  (Об. 1:4) Амінь.

Дорогі брати і сестри, які тільки кари не вигадують мучителі з «Ісламської держави», аби знищувати християн і залякувати їх! Можливо і ви бачили фото понівечених християн і християнок, яким ісламісти відрубували голови та відрізали різні частини тіла.  Можливо і ви бачили кадри на екранах телевізорів, які зображували масові страти християн, як-от розстріл студентів-християн у Кенії, коли «воїни Аллаха» убили 147 молодих християн і християнок.  І ось, буквально, позавчора відбулися напади войовничих мусульман у Франції, а в Тунісі був підірваний та обстріляний готель, в якому могли відпочивати християни.

Диявол ненавидить Божих людей. Так було завжди і так завжди буде. Він завжди буде намагатися завдати якомога більше біди християнам. Дуже часто це відбувається через різноманітні релігійні групи, в яких дияволові вдалося перекрутити Боже Слово і зібрати довкола спотворення послідовників.  Саме такою релігією є іслам – антринітаріанська єресь, яку засуджує наше Сповідання віри.  Де немає істинного Бога – там немає любові. А натомість є ненависть, гнів і жадоба насильства до всіх, хто інакше думає або вірує.

Саме такою релігією є те юдейство, до якого належить Савл, з якого починається сьогоднішня оповідь у нашій Книзі Дій Святих Апостолів. До одновірців Савла і до Своїх одноплемінників звертається Господь Христос і з докором, і з осудом: «Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові. А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив. Ви робите діла батька свого». Вони ж відказали Йому: «Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога». А Ісус їм сказав: «Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав. Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. Ваш батько – диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він – неправдомовець і батько неправді» (Івана 8:39-44).

Юдейські первосвященики виконали свої плани і пожадливості диявола – вони видали Ісуса на смерть. Вони заперечували Ісусове воскресіння.  Вони роздавали хабарі, аби про Ісусове воскресіння і прощення гріхів в Його Імя не проповідували. Вони цькували, переслідували, кидали до вязниць і вбивали і пастирів, і дияконів, і звичайних християн. Вони думали таким чином зупинити Євангеліє.  Але християни, які втікали з Єрусалиму в інші міста не мовчали. Де б вони не були, вони свідчили про Христа. Євангеліє Христове лунало. Святий Дух творив віру в людських серцях. Христова Церква зростала.

Зростала вона і в Дамаску, найстарішому і нині існуючому місті в світі. Ревні юдеї усіх сил намагалися спинити Церкву. Тож наш «Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика, попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму». Він готовий був на все, аби заради своєї релігії, зупинити тих, хто на його думку були невірними, єретиками, відступниками від Бога Аврама, Ісака та Якова. Господь Святий Дух каже нам, що Савл був готовий християн навіть убивати – так як це було зроблено з дияконом Степаном.

Ревний, освічений, але розгніваний Савл вирушає в Дамаск у супроводі власного поліцейського загону. Він має письмове благословення від первосвященика на розшук усіх євреїв, які стали християнами. Він їде до Дамаску, смакуючи арешти, допити і майбутні страти. «А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його, а він повалився на землю». Бог часто діє раптово, коли того не сподіваються.  Як у нашому читанні Євангелії минулої неділі, коли Він раптово припиняє життя багатого, який постановив собі побити рекорди безтурботного, багатого життя без Бога.

Савл, який хотів валити на землю чоловіків і жінок, звязувати їх і наче рабів волокти до Єрусалиму, падає сам, падає від світла, яке він так вперто намагався загасити. Савл бачить світло «і голос почув, що йому говорив: «Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?» Савл цього не очікував і передбачити не міг. «Хто це? Хто такий могутній?» – єдина думка в його голові. Тож він запитує: «Хто Ти, Пане?»

І відповідь, яку чує переслідник Церкви, упевнений в тому, що ще трохи із вірою в Розпятого буде покінчено – найнесподіваніша з усіх: «Я – Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!»  Розпятий – не мертвий. Він – живий.  Ісус воскрес! Він – таки Месія!  Він – таки Господь!  Інакше бути не може! 

А хто ж тоді Савл?  Переслідник Церкви!  Не просто переслідник Церкви, а переслідник Ісуса Христа.  Ісус же не промовляє: «Я – Ісус, що Його Церкву переслідуєш ти».  Ні Він каже: «Я – Ісус, що Його переслідуєш ти».  Його переслідуєш ти.  Ти переслідуєш Месію, переслідуючи віручих в Ісуса.  Переслідуючи віруючих в Христа, ти переслідуєш Бога! Через це Господь і каже: «Трудно тобі бити ногою колючку!» Трудно з усіх сил бити босою ногою об загострену палицю, Савле? Навіщо тобі мучити самого себе і піддавати ризику власне життя і здоровя, переслідуючи Бога?

Реакція нашого переслідника – природна. Він труситься від страху. Він переляканий. І він кається та готовий принести плід покаяння. Через це він запитується: «Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?» Щире покаяння завжди приноситиме плоди і ці плоди, зазвичай – повна протилежність того, що приносить гріх.  Савл визнає Ісуса Господом. Савл кається.  Савл-переслідник Церкви, переслідник Ісуса, готовий робити те, що скаже йому розпятий і воскреслий Ісус Господь.

В Господа є план для Савла. «Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!», – каже Він розкаяному грішникові. Вже в місті Савлові буде сказане все необхідне. Господь не проголошує йому прощення гріхів. Господь не втішає розкаяного переслідника.  Господь не проголошує Савлові Євангелія. Все це має відбутися в місті. Все це мають зробити, проголосити ті, кого Савл мчав переслідувати, вязати і вбивати.  Савл цього вже не хоче. Він мчати до Дамаску більше не може. Його ведуть до Дамаску за руку вже з іншою метою. Три дні Савл не буде їсти, не буде пити. Три дні він буде невидющим.

Господь Святий Дух нас тепер знайомить із іншим чоловіком, на імя Ананій. Біблія каже, що він – учень, тобто віруючий, який перебуває у Слові і Таїнстві. Господь зявляється до нього у видінні і дає доручення: «Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться, і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...» Воскреслий і вознесений Ісус дає доручення християнинові піти до дому, в якому перебуває колишній гонитель Церкви.

Господь – не тиран.  З Господом можна розмовляти. Ананій здивований.  Він багато чого знає про Савла.  Але нічого не знає він про нього хорошого.  Він знає, що він – гонитель людей Дороги – Христа. Він знає, що Савл має владу переслідувати невинних віруючих і знущатися з них. Ананій знає, що Савл – ворог. І про це він каже Своєму Спасителеві.

Проте Господь розповідає про дивовижну зміну, яку Він учинив у Савлі. «Іди», – каже Він, «бо для Мене – посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля. Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє». Господь розповідає про плід покаяння, який принесе Савл і про все його майбутнє життя – захисника Церкви, проповідника Євангелія, Апостола до язичників.

Наскільки ревно Савл захищав праведність ділами, наскільки ревним фарисеєм він був – настільки ревно Апостол Павло буде проповідувати виправдання самою вірою в Христа, без діл Закону. Наскільки Савл був переслідував Христа і брав дозволи у старших свого народу, набагато ревніше він буде свідчити про Христа, як про Бога Сина і Спасителя світу не лише перед старшими свого народу, але й перед царями світу. 

Наскільки він переслідував євреїв за віру в Христа, настільки більше будуть переслідувати тепер його і за його віру, і за його непохитну євангельську проповідь і запевнення: «Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім» (Дії 16:31). І запевнення про небеса. І запевнення про воскресіння усіх віруючих у Христа до вічного життя у час повернення Сина Божого у славі.

А зараз Ананій іде до будинку, де сидить Савл – Савл розкаяний, Савл, який потребує почути Євангеліє, Савл який має наповнитися через Євангеліє у Хрищенні Святим Духом і через Євангеліє, стати його братом у вірі.

Як дивно і радісно було промовляти Ананієві Євангеліє колишньому ворогові. Якими солодкими були для розкаяного Савла євангельські слова: «Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!» І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився…» В Імя Отця, і Сина, і Святого Духа. Господь перетворив переслідника на брата. Як і нас перетворив Він із Своїх ворогів на любих дітей. В Імя Христа. Амінь.

Прийди, Господи Ісусе! Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь (Об. 22:20, 21). 

Немає коментарів: