Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 7 червня 2015 р.

Проповідь на неділю Святої Трійці

                   
ЗРОБИТИ УЧНЯМИ ВСІ НАРОДИ
        (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і зробіть учнями всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» (Євангеліє від Св. Матвія 28:18-20).

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!  (2 Кор. 1:2) Амінь.

Дорогі брати і сестри, в ніч з 14 на 15 жовтня 1940 року 480 німецьких літаків скинули на Лондон приблизно 368 тон фугасних бомб на столицю Великобританії.  Окрім такої маси вибухівки, на лондонські будівлі було скинуто також 70 000 бомб запалювальних. Запалювальні бомби було новинкою військової справи і в той час, коли лондонці перебували у безпеці бомбосховищ, важливі та історичні будівлі Англії просто згорали. Якби так тривало далі, то з Лондона нічого не залишилося б.

Вінстон Черчіль перетворився на ангела, що дорікає. «В підвали!» – говорив він слід замінити новим кличем: «На дахи!» З мужністю, що народилася з необхідності, ті хто міг, більше не ховалися в підвали, коли починалися нічні повітряні рейди нацистів. Не маючи іншого захисту окрім каски, вони патрулювали вулиці і служили пожежниками.

            Любі брати і сестри, чи спадало вам на думку, що сталося би з історією світу та Церквою зокрема, якби Христові учні залишалися би мовчки в Єрусалимі або просто втекли би до рідної Галілеї і там залишалися? Але Господь дав їм і нам чіткий наказ, який ми ще називаємо Великим Дорученням.  Не тільки їм, але й нас усіх стосуються сьогоднішні слова Спасителя у Євангелії.

            Інколи у нас виникає спокуса ставитися до слів Бога, як до слів людини. Проте слова, які промовляє Бог, мають надзвичайну силу. Ці слова – істина. І вони – могутні. Сьогодні наш Спаситель Ісус Христос каже учням і нам у Євангелії, що Йому дана всяка влада на небі і на землі. Син Божий цю владу має споконвіку, як істинний Бог.   Чому ж Він промовляє ці слова сьогодні, наче Він цієї влади не мав?

            Ісус був відклав всю повноти Своєї влади на час Його викупної місії – від зачаття в утробі Діви Марії і до смерті на Голгофському хресті за всі наші гріхи та провини. Його влади боявся вже знавіснілий цар Ірод, коли послав убити всіх маленьких діток у Віфлеємі. Фальшиву владу Ісусові пропонував диявол у пустині, коли після сорокаденного посту, спокушуючи Сина Божого і Сина Людського, він показував всі царства світу та їхню славу і пропонував: «Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!» (Мт. 4:9).  Його владою зцілювати, воскрешати та навчати цікавилися старші народу у Храмі, теж намагаючись спокусити Христа: «Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?» (Мт. 21:23).  Своєю владою над Ісусом хизувався намісник римського цезаря, Понтій Пілат: «Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?» (Ів. 19:10).

            І цар Ірод, і старші народу єврейського, і Понтій Пілат, всі вони мали якусь владу і нею користувалися. Користувалися всупереч заповіді Божій, всупереч Тому, Хто їм цю владу дав, аби вони карали зло та хвалили добро. Петро в день Пятдесятниці буде проповідувати про їхнє користування владою: «Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили. Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла» (Дії 2:22-24).

            Бог усе використав на добре.  Те, що тогочасним можновладцям видавалося за усунення незручного і популярного учителя, виявилося однією із завершальних деталей спасіння людства від влади гріха, диявола та вічної смерті. Христос здолав ваш гріх, любі брати і сестри.  Христос здолав вашу смерть, любі брати і сестри.  Христос тепер – ваш Цар, любі брати і сестри.  Йому належить тепер вся повнота влади не просто як Синові Божому, але й як Синові Людському, нашому Спасителеві.

            Немає такої влади, якої не мав би Ісус. Він має повноту влади на небі. Йому залюбки коряться усі ангели та архангели, усі святі духовні істоти. І знаєте – Ісус використовує всю повноту Своєї влади на небесах для вас – вам на користь і тимчасову, і вічну. Коли ми молимося до Господа, аби Він послав Своїх святих ангелів-охоронителів, будьте певні, Він має владу це зробити і Він це робить.

            Так само Ісус має всю повноту влади на землі. Навіть якщо цього не визнають якісь можновладці, це нічого не змінює. Ісус має владу на владою, Ісус має владу над стихіями. Ісус має владу над усім, що є на землі.   Він – Цар над царями і Пан над панами. Сьогоднішні слова Ісуса – втіха для нас, бо ми знаємо, що Ісус любить нас. Ми знаємо, що Ісус піклується про нас. І ми знаємо, що все, що тільки відбувається в цьому світі, відбувається за Його відома і під Його контролем.  Він нас про це запевнює сьогодні і дає нам, Своїм підданим – підданим Царя Небесного, всемогутнього Бога, прекрасне і велике доручення, яке прямо випливає із Його влади над цілим світом.

            «Тож ідіть, і зробіть учнями всі народи», – каже Він. До розпяття і воскресіння Ісус окреслював географічні межі проповіді Євангелія. Він казав Своїм учням: «На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте, але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого. А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне» (Мт. 10:5-7). Тепер вже змінилося. Син Людський царює на небесах і виконує обітниці Божі про благословення в Ньому для всіх народів землі.  Тепер місія Апостолів, місія Церкви – весь світ.

            Апостоли мають зробити всі народи учнями Христа. Не простими слухачами, в яких почуте в одне вухо влітає, а в друге вилітає. А учнями, тими, що будуть вивчати те, що каже Христос, учнями, подібними до Апостолів, які намагалися зрозуміти кожне слово, промовлене Сином Божим, дійти до суті сказаного Ним і до практичного застосування.

            Сьогодні ми перебуваємо на службі Божій в Києві, за дві тисячі кілометрів на північ від Єрусалиму або ж від того місця, з якого Ісус перед вознесінням дав це Велике Доручення Своїм Апостолам.  Нині ми досліджуємо Писання, слухаємо проповідь Божого Слова і на державному рівні, саме як український народ, святкуємо головні християнські свята: Різдво Христове, Великдень і Трійцю. Доручення Ісуса виконується. Його Слово діє. Учнями Христовими стали відтоді багато народів і з багатьох народів до Його Церкви далі доєднуються нові люди. Немає народів, яких не стосується Велике Доручення Ісуса. Ісус хоче, аби всі люди, з усіх без винятку народів спаслися вірою в Нього.

            Щодня маса проповідників Христового Євангелія трудиться над тим, аби Христовими учнями ставали все нові й нові люди, аби Христа пізнавали, аби в Христові вкорінювалися, аби в Христові зростали все більше чоловіків, жінок і дітей. Дехто волів би, аби Господь наступні слова промовив по іншому. Але вони сказані нашим Господом саме так, як вони записані під проводом Господа Святого Духа в нашому сьогоднішньому Євангелії.

            Ісус каже про те, як Апостоли і їхні наступники мають робити учнями всі народи. Ісус каже: «Христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів».  Ісус каже, як роблять учнями – найперше христячи в Імя Отця, і Сина, і Святого Духа – в Імя Триєдиного Бога, в Імя Святої Трійці.  В Імя Отця, Який послав Сина.  В Імя Сина, Який взяв на Себе всі наші гріхи і обмив їх усі до одного Свою святою кровю на хресті Голгофи. В Імя Святого Духа, Якого і Отець, і Син дають нам для нашого освячення і Який творить у наших серцях спасенну віру через любе і солодке Євангеліє.

            «Христячи»  – каже Господь. Звісно ж, перші охрищені були навчені про Христа, як то було в день Пятдесятниці або у випадку з ефіопським євнухом, якому про Христа розповів, і якого потім охристив Апостол Пилип. Як були охрищені перші три тисячі віруючих у день Пятдесятниці? Певно, що не зануренням, бо це масове Хрищення відбувалося в Єрусалимі і могло воно відбутися відповідно до значення цього слова – через поливання.  Цього не хочуть визнавати ті, кого наше Віросповідання називає перехрищенцями. Але це любили зображувати на своїх фресках перші християни.

            «Христячи» – каже Господь робляться усі народи Його учнями. Христячи усі народи, усіх людей в народі, і чоловіків, і жінок, і дітей. Цього теж не хочуть визнавати противники повної істини Євангелія, але про це свідчить Боже Слово, і християнська практика перших десятиліть, коли ми читаємо про розкаяного вязничного сторожа, який запитує у Павло про дорогу спасіння, про Христа, а потім виконує Слово Христове і Велике Доручення. У Книзі Дій (16:33) читаємо: «і охристився негайно він сам та його всі домашні». І чоловіки, і жінки, і хлопці, і дівчата – і дорослі, і діти.  Саме так далі виконує Велике Доручення Господа Євангельська Лютеранська Церква.

            «Навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів», – каже далі Господь. Ісус доручає навчати саме навчати тому, що заповів Він, а не люди. Цього не хочуть робити всі ті, що замінюють Писання людськими переданнями, і що ставлять передання на один рівень із Писанням. Їм хочеться навчати людського або принаймні мішанину людського з Божим.  Але Господь – категоричний. Навчати Його істинна Церква буде навчати тому, що заповів Він, Голова Церкви, розп’ятий і воскреслий Спаситель.

Церква не буде ховатися у підвали, в бомбосховища, аби вберегтися від критики світу, а сміливо буде звіщати як Закон, виявляючи гріхи, так і Євангеліє, провіщаючи прощення гріхів і вічне життя усім тим, що каються і вірують у Христа. Так роблять проповідники Євангелія нині, які проголошують Євангеліє прилюдно за зібраннях.  Це роблять ті християни, які свідчать про Христа своїм ближнім. Так робите ви, коли підтримуєте свою церкву пожертвами. 
           
            Так само як істинна Церква буде весь час зібраним святим пропонувати дня Господнього те, що Господь заповів робити на спомин про Нього – Святу Вечерю: істинне тіло та кров Христа під виглядом хліба та вина, на прощення гріхів і вічне життя.  Цього теж не хочуть робити або навіть визнавати ті, що не можуть збагнути того, як це відбувається, для чого це потрібно, або як це вознесений Господь може перебувати водночас і на небесах, і у Святій Вечері.

            Наш Спаситель каже нам сьогодні: «І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!». Він завжди виконує те, що каже. Сьогодні Ісус з нами.  Він промовляє до нас через Його Слово. Він причащає нас Своїми тілом і кровю у хлібі та вині Євхаристії.  Він веде нас дорогою життя, дорогою віри, аби в час Його повернення у славі, ми воскресли і жили в Його Царстві повіки віків. Заради Нього. Амінь.


Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь (2 Кор. 13:14).

Немає коментарів: