Рости на спасіння (проповідь)

четвер, 11 червня 2015 р.

Юрист, лікар, богослов

Юрист говорить про людину, як про власника та володаря майна, а лікар говорить про людину, як про здорову або хвору. Але богослов обговорює людину, як грішника. В богослов’ї – це сутність людини. Богослов переймається тим, що людина починає усвідомлювати цю свою природу, зіпсовану гріхами. Коли це стається, слідує відчай, який кидає її у пекло. Перед обличчям праведності Божої, що робитиме людина, яка знає, що вся її природа зруйнована гріхом і що нічого не залишилося, на що вона може покладатися і, що вся її праведність скорочена фактично до нічого?  Коли розум стільки відчув, то має слідувати друга частина цього знання. Це й – не справа припущення, а це цілковито справа практики та відчуття. Людина чує і дізнається, чим є благодать і виправдання, який є Божий план для людини, що впала в пекло, а саме: що Бог вирішив відновити людину через Христа. Тут відкинутий розум підбадьорюється і на основі цього вчення про благодать він радісно проголошує: «Хоча я грішник сам по собі, я – не грішник у Христі, який став Праведністю для нас (1 Кор. 1:30). Я праведний і виправданий через Христа, Праведного і Який виправдовує, і Який називається Той, Хто виправдовує, бо Він належить грішникам і був посланий для грішників».

Мартін Лютер, З лекції на Псалом пятдесят перший

Немає коментарів: