понеділок, 13 липня 2015 р.

Не змогли би продавати діла

Пізніше вони[1] дійшли до вершини власного божевілля, обіцяючи вхід на небеса, людям при смерті, якщо вони одягнуть чернецьку сутану. Якщо це не гидота, то що тоді таке гидота? Подивіться, це ж ясно як Божий день! Не лише вони відійшли від віри, а своїми огидними обманами звабили весь світ. Необхідною є власна віра людини і вона – все, що вимагається для відпущення гріхів і спасіння. Віра приносить нам Христа, робить нас з Ним однією плоттю, кістю від костей Його. Віра спричиняє, що у нас усе з Христом спільне так, що наше сумління прославляється в Ньому і через Нього. Ми живемо як виправдані винятково через Його кров і заслуги, і ми будемо жити викупленими у вічності без будь-яких наших діл або діл інших людей.
            Віра в Христа не може стерпіти благодать і виправдання, які приходять від наших власних діл або діл інших людей, бо віра невпинно сповідує, що благодать і виправдання приходять лише від Христа. Якби вони навчали хоча би такому, то не змогли би тоді продати власні діла іншим людям і відштовхувалися би самі та відштовхували би всіх інших від віри в діла до віри в Самого Христа. Водночас вони би показували, що нічого в їхньому житті обітниць не є необхідним для праведності, спасіння і відпущення гріхів. Необхідна лише сама віра.

Мартін Лютер, з Судження Мартіна Лютера про чернецькі обітниці




[1] Монахи.

Немає коментарів: