Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 17 квітня 2016 р.

Проповідь на 5-у неділю Великого посту

ПРОПОВІДУЄМО ХРИСТА                   РОЗПЯТОГО
                             (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
                                                   
Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді. Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, а ми проповідуємо Христа розп'ятого, – для юдеїв згіршення, а для греків – безумство, а для самих покликаних юдеїв та греків – Христа, Божу силу та Божую мудрість! Бо Боже й немудре – розумніше воно від людей, а Боже немічне – сильніше воно від людей! Дивіться-бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні. Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити, так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло. А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, – праведністю ж, і освяченням, і відкупленням, щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!» (1-е Коринтян 1:21-31).

Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!   (1 Кор. 1:2, 3) Амінь.

Дорогі брати і сестри, що проповідується в українських церквах? Ще декілька років тому Сандей Аделаджа, збирав величезні маси людей, які хотіли швидко розбагатіти. Розбагатів сам проповідник з Нігерії, а чимало киян поплатилися за це власними коштами та майном.

 До цього часу отримати зцілення від недуг і всяких можливих проклять закликає Володимир Мунтян, який до цього, за свідченням ТСН, уже відбував тюремні строки за крадіжки і шахрайство. До цього проповідника теж тягнуться маси людей, які хочуть мати міцне здоровя і безепечне від усяких відьом життя.

Здається, що такі церкви з’явилися з огляду на привітання в листівках з Днем народження. Саме там часто ми бажаємо один одному міцного здоровя, усіпіхів у роботі та навчанні, довголіття, а ще хтось додає ще й багатство. Саме це часто хочуть мати люди в цьому світі: здоровя, гроші і безпеку.

А коли це здоровя, гроші та безпеку пропонує Сам, на думку таких людей, Бог, то напевно гріх не скористатися такою пропозицією. Втім, аделаджі та мунтяни не самотні у висуванні цікавих пропозицій. В більш рафінований і, на перший погляд, благочестивіший спосіб, подібні пропозиції, висувають ще й інші проповідники, як і висували їх вони ще в Середньовіччі.

Доктор Лютер Великому Катехізисі про таких каже: «Коли у когось боліли зуби, той постився і славив Св. Аполлонія. Той, хто остерігався пожежі – обирав собі заступником Св. Лаврентія. Той, хто боявся чуми – давав обітницю Св. Себастіну або Роху». Я впевнений, що більшість українців якщо не просять заступництва у Св. Миколая, то принаймні мають його ікони, якщо не вдома, якщо не на лобовому склі то на панелі приладів своїх автомобілів або в якомусь іншому помітному місці.

Нічого нового тут немає. Лютер в тому ж таки Великому Катехізисі дещо далі каже: «Так, наприклад, погани покладали надію на силу і владу Юпітера, як головного бога. Інші, заклопотані багатством, щастям чи задоволенням і спокійним, безтурботним життям, возвеличували Геркулеса, Меркурія, Венеру або інших. Жінки з дітьми – Діану або Луцину і так далі. Таким чином, кожен обожнював для себе те, до чого лежало його серце, так що навіть у розумінні поган вираз: «Мати Бога» – означає: «Довіряти і вірувати».

Не знаю як часто подібні пошукувачі здоровя, багатства, безпеки та іншого добра цього світу чули або згадують слова Христа: «Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні. Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?» Мт. 6:24, 25).

І ще каже Господь: «Не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?  Бо ж усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й праведності Його, а все це вам додасться» (Мт. 6:31, 33). Погани? Саме так – язичники шукають здоровя, багатства і подібних земних скарбів. Християни, діти Божі шукають Царства Небесного і його праведності. Усе інше їм додається. Але найперше ми шукаємо Царства Небесного і праведності його.

Через це в Християнській Церкві проповідується Христос – Христос розпятий. Через це Христа розпятого проповідує Апостол Павло. Його проповідь відкидають юдеї, бо їм потрібні ознаки, подібні до тих, які вони мали, коли втікаючи від єгипетської армії вони перейшли морським дном, як суходолом, а морська безодня зімкнулася над їхніми ворогами, знищивши наймогутнішу армію того світу.   Коли ж Апостол Павло проповідує Христа розпятого, то ось що відбувається з ним в Єрусалимі: «Коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли нести його вояки із-за натовпу людського, бо безліч народу йшла слідкома та кричала: «Геть із ним!» (Дії 21: 35,36).

Апостольську проповідь відкидають і греки, які люблять мудрість, філософію, логіку і все, що з ними повязане. От якби логічно можна було пояснити в чому полягає особиста вигода Сина Божого в тому, що Він іде на страждання за весь світ, можливо вони б і дослухалися. Але коли Павло починає говорити про воскресіння з мертвих, то їхня реакція передбачувана. «Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...» (Дії 17:32).

Ось чому Господь Святий Дух вкладає в уста Павла сьогоднішні слова: «Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді. Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, а ми проповідуємо Христа розп'ятого, – для юдеїв згіршення, а для греків – безумство, а для самих покликаних юдеїв та греків – Христа, Божу силу та Божую мудрість».  Не всі юдеї відкинули Христа. Не всі греки від Христа відвернулися.

Апостол каже, що є покликані юдеї і греки. Так само є покликані українці, амерканці, білоруси, росіяни. І для них Христос не згіршення і не безумство. А для них Христос – Божа сила і Божа мудрість. Бо лише Христос забирає те, що є нашою найбільшою проблемою. Лише Христос може це зробити. Лише Йому це під силу – забрати на Себе наші гріхи.

Він – вічний Божий Син, що стався людиною теж навіки. І Він зробив це заради вас, любі брати і сестри. Він зробив це, бо любить вас і хоче, щоб ви мали праведність, а не гріх. Ісус хоче, щоб ви жили вічно в Божому Царстві.

Через це Він забирає усі ваші гріхи і несе їх на хрест Голгофи. Там, у невимовних муках розпяття, перебуваючи під гнівом Божим за все людство, Він проливає Свою святу і невинну кров за нас грішних і нею змиває усі наші гріхи. Яка велична Божа сила! Яка невимовна Божа любов!  За кожного з нас. Для кожного з вас, любі віруючі.

Його сила – безмежна і тільки Він зміг здолати і гріх, і смерть, і диявола так, що лунає торжество: «Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? Жало ж смерти – то гріх, а сила гріха – то Закон. А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав» (1 Кор. 15:55-57). Христос розпятий – наша сила і такою вона буде до кінця нашого життя і до кінця світу. Як втішає нас інший Апостол – Іван: «Кров Ісуса Христа, Його (Божого) Сина, очищує нас від усякого гріха» (Ів. 1:7).

Ісус забирає на Себе наш гріх і зодягає усіх, хто кається і вірує в Нього, у Свою праведність, як про це чудесно співає Церква, переспівуючи слова Апостола Павла: «Ви всі – сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!» (Гал. 3:26, 27).

Христос розпятий – наша мудрість. З цієї мудрості глузує світ. Цю мудрість відкидають собі на біду і на біду свого народу чимало володарів зі світу. Цю мудрість любить Христова Церква і цінує її, і збирається довкола неї. Христос, наш Спаситель – наша мудрість, присутня у Євангелії.  Вона промовляє до нас зі Слова.

Христос причащає нас Собою, Своїми істинними тілом і кровю у хлібі та вині Святої Вечері, покріплюючи нашу мудрість, додаючи нам сили іти вишньою дорогою, дорогою життя, дорогою Царства Небесного і його праведності.

Цієї сили і цієї мудрості немає там, де немає Христа розпятого в центрі проповіді. Яка мудрість може бути там, де шукають грошей і всякого добра цього грішного світу? Лише світська мудрість, а ще – бісівська!  Яка там може бути сила? Лише бісівська і мирська! Що буде із мирською та бісівською силою і мудрістю та із тими, що їх шукають і на них уповають? Про їхнє майбутнє каже Апостол Петро: «День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, ринуть, а земля та діла, що на ній, погорять...» (1 Петр. 3:10). Щоправда і біси, і їхні люди, горітимуть в аду без кінця.

Скільки в аду буде сильних світу цього, які нині намагаються збудувати для себе рай без Христа. Які здивовані вони будуть, опинившись раптом у нестерпних муках і в повній самоті, у зовнішній темряві, де лишень плач і скрегіт зубів. «Дивіться-бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні. Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити, так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло».

Рай – не для хвальків. Рай – для тих, хто визнає одне – що він – грішник, який заслуговує на смерть тимчасову і вічну. І кається у своїх гріхах. І надіється лише на Христа. Бо лише Син Божий є його упованням – упованням кожного з нас, упованням кожного віруючого і кожної віруючої.

Бо ми – лише неправедні люди. Але Христос – наша праведність.  Ми лише нещасні грішники. Але Христос – наше освячення. Ми – лише продані у рабство гріха, диявола і смерті. Але Христос – наше відкуплення. Через це ми хвалимося не собою, а Христом і кажемо: «Я виправданий заради Христа!  У Христі я освячений!  Христос викупив мене від влади гріха, диявола і смерті, щоб я жив у Його Царстві і під Його владою вічно!» І так буде.  Бо скоро Христос повернеться у славі. Прийди, Господи Ісусе!  Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23). Амінь. 

Немає коментарів: