Рости на спасіння (проповідь)

субота, 23 квітня 2016 р.

Втрата та відновлення Божого Слова

     Потому сказав Лютер: «Ми хочемо, як на те Божа воля, старанно трудитися, аби нашим наступникам залишити істинну Церкву та школу, в якій би вони пізнавали, як правильно слід вчитися та правити: хоча я боюся, що через велику невдячність і безбожність світу, це світло довго не сяятиме – не більше 50 років. Так воно завжди було, як-от за праотців воно сяяло за Адама, Ноя, Лота, Мойсея, Ісуса Навина, Самуїла, Давида, Йосії і Єзекії, а між ними приходив Ваал, якого слід було знову й знову проганяти.
            Згадайте про те, як Слову Божому велося в час Христа – воно й пятидесяти років не протривало – вже в час Апостолів з-поміж фальшивих братів позявлялися єретики. А потім прийшов Арій. Потому Слово Боже знову відновили Амвросій, Іларій і Августин. Воно ж незабаром знову було втрачено через вандалів і лангобардів. Подібне відбувалося в Греції та інших країнах і воно завжди в мандрах, як-от нині мандрує в Данії і в Англії і, сподіваюся, в Італії, і то не без багатьох послідовників, бо Церква зростає через кров мучеників і через неї очищується, бо (Пс. 115 (116):6) смерть її святих цінується Господом і Богом кров богобійних вшановується. Коли про це забувають люди, то на небесах волає кров Авеля і її мусить Бог почути. Тож після того, як у світі постають такі великі злоба і невдячність, і безбожні норови, Євангеліє піднімається знову, а Антихрист знову повалений на землю. Таке відбувається тому, що як і до цього, допоки світло Євангелія не принесе день, люди гріхів не бачать і розпізнати їх не можуть. Але коли зійшла вже світанкова зоря, то просинається цілий світ, наче з якогось дурману і починає розглядати ті гріхи, які до цього у сні та в темряві ночі бачити не міг.

            Сподіваюся, що Останній День не забариться і настане не довше як за сто років, щоб Слово Боже знову не пропало і через нестачу служителів Слова не спала на світ величезна темрява. Бо тоді весь світ озвіріє і настане тоді надзвичайно жорстоке життя. Тоді залунає голос (Мт. 25:6): «Ось молодий, – виходьте назустріч!» Тоді Бог вже не зможе терпіти.

Із Застільних бесід доктора Мартіна Лютера

Немає коментарів: