неділю, 24 квітня 2016 р.

Проповідь на Вербну неділю

                                                               НАЙКРАЩЕ ДЛЯ ІСУСА
      (Нарис проповіді пастиря 
               В’ячеслава Горпинчука)
                                                   
Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому! А дехто обурювались між собою й казали: «Нащо таке марнотратство на миро? Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати». І нарікали на неї. Ісус же сказав: «Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені. Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, – Мене ж не постійно ви маєте. Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон... Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, – на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!»  (Євангеліє від Св. Марка 14:3-9).

Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!   (1 Кор. 1:2, 3) Амінь.

Дорогі брати і сестри, одного видатного вашингтонського монсеньйора і прелата запросили на банкет, влаштований на ювілей його служіння на парафії. Відомий політик мав служити на зібранні ведучим, але десь він затримувався і не прибув вчасно, то гості вирішили поки ведучий в дорозі, взятися за виголошення тостів. Все більше і більше гарних слів висловлювалося на адресу ювіляра-церковника, аж він нарешті підвівся, аби прийняти їхнє вшанування.

«Любі мої брати і сестри»,  – промовив  святий отець. «Ви знаєте, що тайна сповіді завжди залишається за сімома замками. Я не збираюся порушувати тайни сповіді. Я лише натякну на мої перші враження по прибутті до Вашингтону 25 років тому. Ви знаєте, я думав, що потрапив у жахливе місце. Перша людина, яка увійшла в сповідальню в перший день мого служіння, розповіла мені таке, від чого в мене на голові волосся стало дибом.  Стільки хабарів, крадіжок і корупції здійснила та людина! Але час минав і я зрозумів, що насправді я потрапив до дуже славної спільноти гарних людей і для мене честю було перебувати з вами упродовж усіх цих років.

Коли він ще промовляв, то нарешті прийшов і наш ведучий, славетний і відомий політик. Просто з дверей він поспішив до святого отця і з ходу промовив: «Я ніколи не забуду того першого дня, коли наш шанований отець розпочав своє служіння. І я, будучи глибоко віруючою і, як ви знаєте дуже духовною людиною, – саме я, мав честь бути першим, хто зайшов у сповідальню, аби поділитися з ним моїми духовними викликами та здобутками».

Інколи лицемірство дуже вдало і дуже довго ховається. Але настає певний час і це лицемірство обовязково виявляється. Сьогодні ми святкуємо Вербну неділю – день, коли Господь увійшов у Єрусалим. Виконується пророцтво, яке ми чуємо в Св. Пророка Захарія – до Єрусалиму прийшов Цар і Спаситель. Наш сьогоднішній євангеліст, Марко, описує цю подію: «Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.  А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!» (11:8-10).

А лицемірам, які вимагали від Нього: «Учителю, заборони Своїм учням!» Ісус промовив у відповідь: «Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!» (Лк. 19:39, 40). Іншим лицемірам, одягнутим у ризи та наділеним великою владою і організаторам величезного корупційного діяння – перетворення дому молитви на торговище обурюються, якою то владою чинить усе Бог Син і чи Він Сам розуміє, що відбувається, Син Божий відповідає: «Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?» (Мт. 21:16).

Здається, що лицеміри мають одну спільну рису – вони не хочуть, аби Бог отримував те, що Йому належить – найкраще. Сьогоднішня наша євангельська оповідь переносить нас з Єрусалимських вулиць і в інше місце і на трохи часу вперед: у Віфанію, до дому Симона, який колись хворів на проказу. Тепер же він організував гостину для Ісуса.

Віфанія – це наче штаб-квартира Царя Ізраїлевого. Тут для нього навстіж відчинені двері благочестивої і побожної родини – дому Марти, Марії і їхнього брата Лазаря. Але сьогодні Він перебуває в іншому домі – в домі зціленого прокаженого. І ось, коли гості разом із Ісусом сидять за столом, до дому заходить одна жінка, яку євангеліст Марко на імя не називає. В неї в руках алябастрова пляшечка – пляшечка з прозорого каменю, яка сама по собі може бути плодом кропіткої праці та витвором мистецтва.

В пляшечці – дуже цінне народове миро. Якщо провести аналогію з нашим часом, то в руках в неї пляшечка надзвичайно дорогих парфумів. Цілком можливо, що це були найдорожчі парфуми в світі. В інтернеті можна знайти інформацію про найдорожчі парфуми сьогоднішнього світу. Вони називаються DKNY Golden Delicious і певно найбільшу вартість їм дає пляшечка, яка має і золото, і срібло, і масу дорогоцінного каміння. Вартість такої пляшечки парфумів – один мільйон доларів США.

З надзвичайно дорогою пляшечкою мира – найкращих парфумів, наша жінка підходить до Ісуса, розбиває ту пляшечку, тобто відламує горловину її і виливає все це миро, ці прекрасні парфуми Ісусові на голову. Прекрасний аромат заповнює весь простір довкола Сина Божого і заповнює цілу кімнату.  Цар, Який ось входив до Єрусалиму, отримує прекрасне помазання. Як написано в Псалмі 44: «Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця! Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе. Прив'яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою, і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя! Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів. Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого. Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх. Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили» (1-9).  Найкраще миро, найдорожче миро призначене для Ісуса і вилито на Нього.

Але аромат парфумів перебиває раптом сморід слів, сморід лицемірства, вдаваної побожності і позірного піклування про знедолених.   «А дехто обурювались між собою й казали: «Нащо таке марнотратство на миро? Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати». Як часто ті, що волають про інтереси вбогих, виявляються звичайними злодіями і пройдисвітами!

Євангеліст Іван пише, що речником тих, хто нарікали був один із Христових Апостолів, який дуже вміло вдавав із себе благочестивого та побожного. Господь Святий Дух свідчить вустами Апостола Івана: «І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати: «Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?» А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали» (Ів. 12:4-6).

Насправді напад всіх юд, і всіх інших лицемірів – Божий Син. Адже це Йому робляться дари. Це на голову Ісуса виливає віруюча дорогоцінні парфуми. Вона Ісусові дає все найкраще. На неї нарікають невіруючі і злодії.  Ісус не захищає Себе. Ісус захищає Марію: «Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені».

І додає: «Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, – Мене ж не постійно ви маєте. Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон... Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, – на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!»

Хочете робити добро?  Не розраховуйте на чужі гроші – давайте власні гроші. Не маєте так багато як наша віруюча жінка – заощаджуйте, відкладайте і у вас зявиться можливість зробити добро Ісусові, підтримавши Його Наречену – Церкву. І у вас зявиться можливість допомогти тим бідним, яких ви знаєте і які справді потребують допомоги.

            Господь хвалить нашу віруючу жінку ще й за те, що вона вірує Його Слову і дуже серйозно ставиться до слів Божого Сина, що Його мають видати на розпяття.  Вона вірує, що Ісус – Агнець Божий, Який на Себе гріх світу бере.  Святий Дух, Який живе в ній, спонукає її таким чином намастити тіло Месії на похорон. Все найкраще для Ісуса. 

            Все найкраще – для Ісуса, бо Ісус віддає все найкраще нам, любі брати і сестри.  Чому Він це робить? Бо Він вас любить! Він не входить у Єрусалим, аби запанувати над світом, хоча Він – Бог всемогутній. Він входить у Єрусалим, аби менш як за тиждень у Єрусалимі бути розпятим за всі наші гріхи.

            Все найкраще для Ісуса дають віруючі люди. Сам же Ісус від нас бере, забирає найгірше, найжахливіше, найогидніше – наші гріхи і провини. Їх Він обмиває Своєю невинною і святою кровю. Ісус віддає нам найкраще.

            За кожного з вас, любі брати і сестри – грішники, як і я, Ісус віддає Самого Себе – святого і праведного. Він за вас і за мене віддає Своє святе життя. І долає Своєю смертю нашу смерть.  Даючи нам найкраще – перемогу над гріхом, над дияволом і його огидними та підступними звинуваченнями і самою смертю.

            Ісус забирає наші жахливі провини, а нам дає найкраще – Свою праведність. Він зодягає нас у неї і вас, що каєтесь у гріхах і уповаєте на Христа, Син Божий проголошує виправданими. І Він дає вам найкраще – синівство у Отця. Ісус дає вам найкраще – вічне життя. Ісус дає вам найкраще – Царство Боже, спадкоємцями якого ви стаєте самою вірою в Христа.

            Хтось може хвалитися власною великою духовністю і тим, що він перший зайшов був у сповідальницю, але в нас немає хвалитися чимось нашим, хіба що нашими гріхами. Проте у нас є Христос, наш любий Спаситель. А Він дає нам весь час усе Своє найкраще: Своє прощення, Свою праведність, Своє піклування, Свою опіку, Свої істинні тіло та кров у Святій Вечері, і Свою святу любов, яка ніколи не перестає. Ще трохи і Він повернеться у славі і ми отримаємо ще краще небо і ще кращу землю. І будемо жити радості та блаженстві з Отцем, і Сином, і Святим Духом вічно. Прийди, Господи Ісусе! Амінь!


            Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23). Амінь.

Немає коментарів: