Рости на спасіння (проповідь)

четвер, 22 вересня 2016 р.

Тривалість початого діла

       «Серце чисте створи в мені, Боже». Тут він не говорить про якусь миттєву дію, а про тривалість діла, яке було почате так наче він каже: «Ти почав у мені Своє діло, аби я довіряв Твоєму милосердю. Тож, що почав Ти, тепер доверши. Утверди, Боже, те, що Ти почав був у мені. Бо не той, хто починає, «а хто витерпить аж до кінця, – той буде спасений» (Мт. 10:22)….
Ми навчаємо і віруємо… про благодать…, що благодать – постійне та тривале діяння або ж дія через яку нас захоплює Святий Дух і рухає, щоб ми не були без віри в Його обітниці і щоб ми думали те, що угодне і приємне Богові. Дух – живий, а не мертвий. Так само як життя ніколи не є бездіяльним, але допоки воно є, то щось робить, бо навіть у сні життя не бездіяльне, бо тіло або, як у дітей, росте, або відчуваються інші діла життя, як-от: дихання чи пульс – так само й Святий Дух у побожних людях не є бездіяльним, а завжди робить щось таке, що стосується Царства Божого. Застерігаю вас, аби ви звикли до належного розуміння цього богословського терміну «створи» і не думали про нього, як про якусь разову дію, а про постійне правило, консервацію і зростання у духовних діях у вірному серці.

Мартін Лютер, З лекції на Псалом 51 

Немає коментарів: