неділю, 12 березня 2017 р.

Проповідь на 2-у неділю Великого посту


       ДОСКОНАЛИЙ ПЕРВОСВЯЩЕНИК

                        (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Отакий-бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса, що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому – за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе. Закон-бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!  
            Головна ж річ у тому, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности, що Він – Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина. Усякий-бо первосвященик настановляється, щоб приносити дари та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести. Бо коли б на землі перебував, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що дари приносять за Законом. Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись-бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний! А тепер одержав Він краще служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений (Євреїв 7:26-8:6).

Усім… улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!   (Рим. 1:7) Амінь.

Дорогі брати і сестри, первосвященики серед народу Божого належали до особливого стану і особливого роду.  На служіння у скинії і єрусалимському храмі Бог обирав чоловіків виняткового з племені Левія – з того самого племені, з якого походив і величний пророк Старого Заповіту, Мойсей.

Первосвященики носили особливий одяг, білосніжний і прикрашений дорогоцінним камінням, яке підкреслювало їхню особливу роль у житті вибраного народу, особливо на взаємини Господа із Його людьми. Лише вони мали право заходити в Святеє Святих.  Лише первосвященики представляли народ перед Богом.

Але це особливе становище не робило їх більш святими, ніж інші віруючі. Коли лишень запроваджується служіння первосвященика, то в Біблії ми читаємо, що «сказав Мойсей до Аарона: «Підійди до жертівника, і вчини свою жертву за гріх та своє цілопалення, і очисти себе та народ, і вчини жертву за народ, і очисти їх, як наказав був Господь». І підійшов Аарон до жертівника, та й зарізав теля жертви за свій гріх. А сини Ааронові принесли до нього кров, і вмочив він свого пальця в кров, та й дав на роги жертівника, а кров вилив до підстави жертівника».

Господь від самого початку запровадження цього служіння наголошує на тому, що первосвященики – грішні люди. Перше первосвященик має принести жертву за власний гріх, а вже потім він може приносити жертву за гріхи інших людей. Приносити жертви за свої гріхи первосвященик мусив був не один раз на життя, або хоча б один раз на тиждень, а щодня. 

Бог наче наголошує: «Первосвященик – людина і до того ж – грішна людина. Він не може сам спокутувати за власні гріхи.  За його гріхи має пролитися кров жертви». А через Своїх пророків Господь також навчав, що всі ці жертви, як і служіння первосященика вказували на досконалу жертву і досконалого Первосвященика – Ісуса Христа, Сина Божого.

Це про Нього пророкує цар Давид, кажучи: «Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!.. Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти – священик навіки за чином Мелхиседековим» (Пс. 110:1, 4). Ісус – Божий Син і Син Людський, досконалий і святий. Він – Цар Ізраїлю, Він – Пророк, обіцяний Мойсеєм. І Він – Первосвященик за чином Мелхиседековим. Він – святий Бог і Він – свята людина.

«Отакий-бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса, що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому – за людські гріхи» – такими словами описує Ісуса устами автора Послання до євреїв Господь Святий Дух.

Ісус – святий. На Ньому немає жодної плями гріха. Ісус – незлобивий.  Він не тримає на людей образи. Ми – Його твориво. І це задля нас Він, Бог істинний від Бога істинного, стається людиною. Ісус – незлобивий.  Він відпускає скоєні проти Нього гріхи. 

Зціленому чоловікові Він каже: «Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!» (Ів. 5:14). Жінці, спійманій на перелюбі  і розкаяній Ісус промовляє: «Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!» (Ів. 8:4).  Він не тримає зла навіть на тих, хто Його розпинає, завдаючи Йому страшних мук. Натомість Син Божий молиться до Отця Небесного: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!...» (Лк. 23:34).

Ісус – невинний. В провину Йому Синедріон ставить лише Його походження – те, що Він – Син Божий, давно обіцяний Богом Месія, Спаситель світу. Його невинність підтверджує світська влада устами та вчинками Понтія Пілата, який тричі проголосивши невинність Сина Божого перед світською владою і видаючи Його на розп’яття розлюченого юдейського натовпу «набрав…  води, та й перед народом умив свої руки й сказав: «Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...» (Мт. 27:24).

            Ісус – відділений від грішників. На Ньому немає жодного гріха. І там, де ми коїли і коїмо гріхи, Він творить лише добро, лише святість, лише Богу угодні вчинки і діла. І не лише це. Але й слова Його – угодні Богу. І вгодні Богу Його думки. Про Нього на горі Преображення Отець промовляє до Апостолів і нас: «Це – Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!» (Мр. 9:7). Слухайтеся Ісуса, бо Він – Син Божий. Він – істинний Бог. Він – вищий понад усі небеса!

            Любі брати і сестри, Якого чудового Первосвященика ми маємо!  І цей «святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса» Первосвященик, Ісус Христос, Який не має жодного гріха і « забирає на Себе усі ваші гріхи і провини, і «потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому – за людські гріхи», цей Ісус приносить в жертву святу і досконалу Самого Себе.

            На Ісус вказували усі жертви, які приносилися у Старому Заповіті. На Ісуса, досконалого і святого Первосвященика, вказували усі недосконалі та грішні первосвященики, які приносили жертви перше за гріхи свої власні, а потім ще й за гріхи народу.  На Ісусів хрест указував змій у пустині. На Ісуса вказували усі пасхальні ягнята.

            Все це вказувало на одну-єдину жертву, жертву святу і досконалу – Сина Божого, Ягня Боже, Первосвященика, Який з любові до кожного з нас, приносить в жертву Самого Себе. Його кров обмиває гріхи цілого світу.  Його кров обмиває кожен ваш гріх, любі брати і сестри.

            Первосвященики з грішних людей мусили щодня приносити жертви перше за свої гріхи, а потім за гріхи інших людей.  А Ісусова жертва – жертва свята і досконала, принесена лише один раз і її вистачає на цілу вічність.  Слова нашого сьогоднішнього гімну: «З Його чола, і рук, і ніг/ Тече ще й досі свята кров/ Що з кожного змиває гріх/ Хто в вірі до Христа прийшов» відлунюють цю істину Божу і ту істину, яку проголошує Господь Святий Дух через Св. Апостола Івана: «Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі (тобто віруємо в Ісуса Христа), то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його (Божого) Сина, очищує нас від усякого гріха» (1 Ів. 1:7).

            Ми щодня каємось у наших гріхах, але Ісусова жертва – одна, досконала, обіцяна Євангелієм  і триває вона на всі віки. Голгофський хрест стоїть у центрі світової історії, історії людства і Христова кров з нього очищує усіх віруючих, починаючи від Адама і закінчуючи останньою людиною, яка увірує до повернення Христа у славі.

            На одній з картин Лукаса Кранаха із зображенням  розпятого Христа, сам художник стоїть під Ісусовим хрестом, а з Його боку на голову митця виливається кров Сина Божого.  Це – дуже гарне зображення великого діяння Божого, яке чинить жертва Христа, нашого любого і святого Первосвященика. Його жертва – вічна. Вона триває нині.

            І не лише цього Первосвященика має автор Послання до євреїв. Але Його маєте ви, любі брати і сестри. Ісус по Своїй хресній смерті і воскресінні, вознісся на Небеса. І нині Він, наш розпятий і воскреслий Первосвященик служить далі нам, піклуючись про Свою Церкву і про кожного з вас, любі віруючі брати і сестри. 

            І ніхто більше не в праві обвинуватити віруючих у гріхові. Як написано: «Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог – Той, що виправдовує.  Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він – праворуч Бога, і Він і заступається за нас» (Рим. 8:32, 33).  Наш люблячий, досконалий і святий Первосвященик Ісус завжди заступається за нас.

            Сьогодні Він проголошує нам прощення усіх наших гріхів і провин.  Сьогодні Він запевнює вас, любі причасники, що ваші гріхи і провини прощені і що вам належить вічне життя – Він запевнює вас, запрошуючи причащатися Його істинними тілом і кров’ю під виглядом хліба та вина Святої Євхаристії.  Він поєднує нас із Собою, зі Своєю невинністю, святістю, незлобивістю, досконалістю, покриваючи нас Собою, освячуючи нас і пригортаючи нас до лона Божого.

            І якщо первосвященики Старого Заповіту служили у скинії та храмі, які були збудовані людськими руками і людськими руками поруйнувалися, то наш вічний Первосвященик, Ісус Христос, служить на небесах, які Він Сам, Своє скинією – Собою Самим приготував для вас, любі брати і сестри. Ми можемо, звісно, власними руками, талантами тощо зробити щось гарне і навіть таке, що буде викликати захоплення в багатьох поколінь людей. Але все це – минуще.  Нещодавно один приятель розповідав мені, що французи збираються закрити Ейфелеву вежу, одне з чудес світу, надміцним склом і таким чином вберегти її від ісламістів. Все зроблене людськими руками гине.

            Але створене Богом – буде існувати стільки скільки того хоче Бог. Небеса ж Його, і прощення гріхів, і виправдання наше, і вічне життя, здобуте для нас Ісусом Христом – вічні і ніколи не скінчаться. І ті, хто вірує в Ісуса, будуть там. І ми воскреснемо до вічного життя у час повернення Христа, нашого люблячого Первосященика, у славі. І Він нас візьме у торжество небес і Царства Божого, і там ми вже будемо нерозлучно з Христом, у блаженстві, у щасті та радості, прославляючи Бога за великий викуп, принесений за нас один раз і назавжди – у Христі Ісусі. Заради Нього. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).

Немає коментарів: