Рости на спасіння (проповідь)

середа, 29 березня 2017 р.

Істинна пожива

Цим словом «відзначив» Бог пропонує упокорити горде, святе і мудре в цьому світі цьому вченню і цьому єдиному Вчителеві, Христові. Бо й нині обговорюється питання, чи ми виправдовуємося і здобуваємо вічне життя через наші власні приготування і добрі діла, через нашу любов, наші вчинки та наші заслуги. Але порівняйте цих двох і побачте, чи ваші діла, ваші заслуги, ваші пости, ваше моління і ваші паломництва є плоть і кров Ісуса Христа. Подивіться, чи вони – та пожива, яку дає Син Людський. Розташуйте їх обох поряд і дослідіть їх: моє тіло, мій труд і працю, і Христове тіло. Незважаючи на те, наскільки багато я постив і молився до святих, наскільки часто здійснював паломництва, стримував себе від сну і робив те чи інше діло – зберіть усе це на одну купу, спихніть усе це в один мішок і подивіться, чи такі діла – тіло і кров Христові.  Вони вельми далеко. Тоді чому ж хваляться люди спасінням через власні діла? Ми не можемо дати самі собі цієї поживи – ми мусимо здобувати її від Сина Людського. Через це все, що необхідне є те, аби Христос ставив Свою печать і я тоді запевнений, що мій Бог – благодатний до мене. Бо Він не каже: «Ти даси Мені і поставиш переді Мною поживу, яка дає вічне життя».  Але Він каже: «Я дам тобі цю поживу. Син Людський, Якого ти бачиш перед собою, роздасть цю поживу. Ти мусиш приймати цю поживу, Його плоть і кров – від Нього. Через це пильнуй, простягай руку свою по цю поживу, яка є Він, Сам Христос, а саме: Його плоть і Його кров. Це – не твоє діло. Не ти зробив його і не ти на нього вплинув. Це – винятково Боже діло і воно настає без будь-якої співпраці з вашого боку».

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана 6

Немає коментарів: