пʼятницю, 14 липня 2017 р.

Реформація серед романських і германських націй


Романські нації загалом менш споглядальні та більш радикальні і схильні до крайнощів ніж германські, і Швейцарська Реформація мала велике змішання політичних елементів. Лютеранський тип Реформації і релігії, відповідно, м’якший і менш демонстративний, менш нав’язливий і більше відчуває відразу до показовості, ніж цвінґліанський і кальвіністський, але побожність, яка витримана в ньому, незрівнянна у непохитності, спокої, щирості, радості та свободі. Характер самого Лютера значною мірою віддзеркалюється у Церкві, яка плекає память про нього, як про одне з її найбільш цінних володінь. Лютеранська Церква – дуже багата на благочестиві твори для її люду. Вона більше ніж інші Протестантські Церкви споріднена з високою естетичною культурою. Вона менше від інших відкрита до надмірних тенденцій до добровільних (особливо таємних) товариств, які не перебувають під контролем Церкви. Про неї можна заявляти, що вона – найбільш обережна (в здоровому сенсі цього слова) серед Церков… Ґьобель, реформатський автор, каже: «Тієї чаруючої, щирої, доброї вдачі і тих благодіянь, які постають із самої глибини душі і які настільки чітко вирізняють німецьку націю з-поміж інших, бракує серед реформатів, навіть серед німців Реформатської Церкви. Поббожність лютеран – глибока, палка, сердечна». І ще більший богословський дослідник (д-р Шафф), також з іншого причастя, сказав: «Лютеранська побожність має свій особливий шарм – шарм Марії, яка сидить біля Ісусових ніг і чує Його Слово… Вона перевершує у чесності, доброті, прихильності, бадьорості і в gemütlichkeit, якій інші народи не можуть навіть придумати відповідника. Лютеранська Церква розмірковувала про найглибші таємниці божественної благодаті і вивела на світло чимало скарбів пізнання із копалень об’явлення. Вона може вказувати на непорушне наступництво вчених богословів, які присвятили все своє життя дослідженню спасенної істини. До своїх вона зараховує містиків, які купалися в океані безмежної любові. Вона співає гімни Спасителеві і веде свою солодку, дитячу бесіду з Небесним Отцем».
Чарльз Краут, Консервативна реформація і її богослов’я

Немає коментарів: