Рости на спасіння (проповідь)

вівторок, 25 липня 2017 р.

Пані Ненависть і пані Любов


Очі пані Ненависті настільки засліплені презирством і отрутою настільки, що вона може бачити лише зло в кожній людині, з якою вона зустрічається, а коли вже якесь зло знайде, то не зупиниться і не залишить його в спокої, а розбурхує його, риється і копається в ньому, як свиня риється в огидному брудові. «На ближнього треба дивитися ззаду», – кажемо ми тоді, коли про ближнього, який має багато добрих рис, говорять і думають лише найгірше. Ненависть насправді бажає, аби кожна людина була ворогом своєму ближньому і говорили про нього лише найгірше, а коли щось почує про свого ближнього добре, то витлумачує це в найгірший спосіб так, що інша сторона озлобляється і своєю чергою починає ненавидіти, проклинати та лютувати. Ось так і палає цей вогонь, який приносить лише незгоду і нещастя.

Але з іншого боку, як каже нам Соломон, Любов – чеснота чиста і дорогоцінна. Вона не промовляє зла про свого ближнього і навіть зла не думає. Натомість вона покриває гріх – не один гріх, не два, а «безліч гріхів» - величезну їхню масу, цілі ліси та моря гріхів. Тобто, любов не має бажання відображатися у гріхах ближнього і зловтішатися ними. Вона поводиться так, наче їх не бачить і не чує. Або ж, коли вже не помітити їх не можна, то вона з готовністю їх прощає і наскільки це можливо, все залагоджує. Де не можна зробити нічого іншого, там вона терпить гріхи ближнього, не розбурхуючи ворожнечі і не роблячи погане ще гіршим.


Мартін Лютер, З проповіді на неділю по Вознесінні

Немає коментарів: