субота, 24 лютого 2018 р.

Велика помилка Меланхтона

Не підлягає обговоренню, що в деяких аспектах, як заява про доктрину Variata має велику красу та велику цінність і, що там, де вона безумовно перебуває у досконалій гармонії з первісним Сповіданням, там вона надає важливу допомогу у його тлумаченні. Якби Меланхтон виклав це нове питання чисто як приватний твір, то переважна частина цього твору була б прийнята із великим захопленням, на яке вона заслуговувала б. Але він допустився фатальної помилки, ставлячись до офіційного документу як до особистої власності, при цьому зберігаючи стару назву, в цілому стару форму та старі підписи. Як би дивилися на Джефферсона, якби 1786 року, через 10 років після Декларації, яку він назвав Декларацією про Незалежність, він би тут трохи збільшив, а тут трохи зменшив її новими темами та новою угодою і тим, що здавалось, принаймні невеликою поступкою силі, від якої ми відділились і додав до цього імена Комітету та поручителів Континентального Конгресу нібито це акт і документ нації? А Меланхтон зробив ще гірше. Декларація про Незалежність була простою формою про здійснений акт. Ауґсбурзьке Віросповідання було документом перманентної сили та постійного користування. Зміна будь-якої з його доктрин означала визнання того, що тут Сповідники помилялися та викликала підозру, що вони могли помилятися ще більше. А зміна фраз, незважаючи ні на які пояснення, витлумачувалась, як зміна доктрини. Як і не забарились противники нашої віри скористатись великою помилкою Меланхтона.
Чарльз Краут, Консервативна реформація і її богослов’я

Немає коментарів: