Тут ми бачимо найбільше
випробування, з яким може зіштовхнутися віра. Кожен мусить непохитно триматися
Слова Христового і вчитися прислухатися до Нього та за жодних обставин не
випускати цю Людину з виду. Я мушу ставати сліпим і закривати свої очі, розум і
все інше. Я мушу нікого не бачити і не чути крім цієї Людини Христа. Я мушу
говорити: «Я не буду слухати ніяких думок, ані розважати про те, що хтось може
прийти до мене, шукаючи Бога, Отця і Творця неба і землі. Та людина вистоїть,
яка зможе говорити: «Я не шукатиму і не знайду іншого Бога крім Христа». Така
людина – істинна плоть і кров, вона надто розумна для світу і диявола. Бог
послав Свого Сина, Він наполягає на Синові і каже: «Його слухайся! Кожен, хто
не чує Його і Його не обнімає, Мене не знайде». Сьомий розділ також зазначив,
що Бога без цієї Людини чи Його Слова не знайти. Папа, турок і юдей не знайдуть
цієї мудрості і цього вміння, хоча саме
в пошуках її вони до смерті себе мучать і бичують себе до крові. Я бачив
жінок, які ночами шмагали себе дротяними батогами, аби умилостивити Бога і то
навіть зустрітися з Ним і Його знайти. Але все те було марним – нічого їм не
вдавалося. Вони кажуть: «Де Отець?» Вони вирушають на пошуки Отця, а Христом і
Його Словом нехтують.
Мартін Лютер з проповіді на Євангеліє від Св.
Івана
Немає коментарів:
Дописати коментар