Яу увійти в Царство Боже: проповідь на 2-у неділю після Богоявлення

                         ЯК УВІЙТИ В ЦАРСТВО БОЖЕ

      (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука) 

      А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Боже Євангеліє, і говорив: «Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангеліє!» А коли Він проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали, бо рибалки були. І сказав їм Ісус: «Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей». І зараз вони свого невода кинули, та й пішли вслід за Ним. А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили. І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли вслід за Ним. І приходять вони в Капернаум. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав (Євангеліє від Св. Марка 1:14-20). 

Мир вам усім у Христі! Амінь (1 Петр. 5:14). 

Любі брати і сестри, коли Господь закінчував творити світ, то на шостий день Він промовив ще такі слова: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі» (1 М. 1:26). І так люблячий Творець зробив. 

Далі в книзі Буття ми читаємо: «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!» (1 М. 1:27, 28). Господь створив весь світ, який був справжнім раєм, для нас, а наші прабатьки, мали той чудесний світ наповнити, ним оволодіти і панувати над усіма створіннями, які Бог у тому світі створив. Фактично, ми мали жити повіки віків у Божому Царстві. 

В тому світі не мало бути гріха, а мала бути повна гармонія із Богом. Фактично, ми мали жити повіки віків у Божому Царстві, а отже в повній гармонії із люблячим Богом, і  без насильства, болю, смерті і всього того, що робить світ, в якому ми живемо нині, подібним до пекла. Проклятою земля стала через гріх нашого прабатька Адама. Через його гріх, увійшла у світ смерть і, звісно, всі інші біди, від яких ми нині так сильно страждаємо. 

Проте Бог ще навіть у Раю обіцяв відновити для нас Царство через насіння Жінки, через Христа, Який розтрощить голову дияволові, хоча й Сам зазнає смертельної рани. Про Христа пророкували всі Божі мужі. Про Христа проповідували всі пророки. Сьогодні нам Євангеліст Марко повідомляє, як, за рідкими винятками, світ ставиться до такої проповіді. 

Св. Марко згадує про Івана Христителя і каже, що він був виданий, тобто заарештований і вкинутий у тюрму. Чому? Тому, що його проповіді особливо дошкуляли Іродіяді, яка жила у перелюбі з Іродом. Вона хотіла в очах світу виглядати святою, але Іванові слова виявляли їй гріх. Іродіяду цікавило лише тимчасове царство, де вона обмежену кількість років могла коїти далі свої гріхи. А Іван не давав їй це робити спокійно і радісно.  

Тож вона вирішила замкнути вуста проповідника і водночас залякати всіх інших, аби й вони не надумали повторювати приклад пророка. Проте за Іваном ішов Той, Хто був перед Ним. Євангеліє каже: «А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Боже Євангеліє». Господнє Слово не стихає. Воно не перестає лунати тихіше. Навпаки – тепер воно лунає не лише голосно, але й розходиться іншими землями Божого народу. Господь проповідує Боже Євангеліє. 

А що таке Боже Євангеліє? Що це за проповідь Божого Євангелія? Може Ісус ходив і промовляв: «Люди!  Ви згрішили! А тепер для того, щоб визволитись від ваших гріхів, ви повинні зробити масу різних добрих діл, аби перед входом у Царство Боже, Бог міг порахувати, зважити ваші добрі і подивитись, чи вони переважають ваші злі вчинки, ваші гріхи?»  Ні, Він такого не проповідував! 

А можливо Син Божий проповідував: «Люди! Покайтеся у ваших гріхах і, щоб отримати прощення, промовте десять разів «Отче наш» і ще двадцять разів «Богородице Діво, радуйся», відбийте кілкасот поклонів, та здійсніть прощу в один із давніх монастирів?» Ні, такого Він теж не проповідував! 

А що ж саме Ісус проповідував? Він проповідував Євангеліє і проголошував, що Царство Боже наблизилось – наблизилась пора, коли до людства наблизився Рай. Але хто увійде в Царство Боже? Хто увійде у відновлений Рай? Хто увійде у вічне життя – життя повне радості, життя без гріха і смерті? По-перше Ісус проповідував Євангеліє, а Євангеліє означає «Добра Новина». 

Чи була б доброю новина, яка пропонує заробити вхід у Царство тим, що неможливо здійснити? Така новина була б не просто поганою, а вона була б жахливою! Тож той, хто пропонує заробити Царство Небесне ділами, проповідує не Євангеліє, не Добру Новину, а Жахливу Новину! 

Це до таких проповідників звернуті слова Апостола Якова: «Хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає» (Як. 2:10). Ось так: старався-старався все життя виконати Закон, а потім десь маленький промах, зовсім, на нашу думку, незначний грішок і винен у порушенні цілого Закону, а отже приречений  до смерті – тимчасової і вічної, тобто, до вічних мук у аду. Тож ті, що проголошують спасіння ділами або вірою і ділами, додаючи до ложки межу бочку дьогтю – проповідують не Євангеліє, не Добру Новину, а Жахливу Новину. 

Вони проповідують протилежне до того, що проповідував Ісус. А Він проголошував: «Покайтеся, і віруйте в Євангеліє!» Господь кликав людей каятись. А що таке каяття? Тут Господь кличе визнавати наші гріхи і жалкувати, що ми їх скоїли. І це каяття не означає просто промовити слово «Вибач!», але мати за скоєне щирий жаль у власному серці. Для нерозкаяної людини Царство Небесне зачинене за сімома замками і в Царство Боже нерозкаяному грішникові не увійти. 

Господь же хоче, щоб ми увійшли в Царство Боже. Як потім напише Апостол, що Бог: «хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (2 Тим. 2:4). Тож заклик Христа до покаяння – щирий і Він так само хоче від нас щирого каяття, щирого смутку за скоєний гріх і бажання ніколи більше не грішити.  «Покайтеся!» –  кличе нас Господь Христос. 

А друга частина Його проповіді: «І віруйте в Євангеліє!» Всякі діла виключені. Коли люди спиталися Христа, які діла їм робити, то Він їм відповів: «Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав» (Ів. 6:29)  – тобто вірували в Христа. І це Євангеліє, бо навіть віра – не наше діло, а дар від Бога. І коли ми віруємо, то цю віру в наших серцях створив Господь Святий Дух. 

Але цю віру Господь Святий Дух творить там, де лунає Христове Слово, і це теж – чудесне Євангеліє, Добра Новина. Господь проповідує Своє Слово, Своє Євангеліє і через його проповідь твориться віра у Євангеліє. І хто має цю віру, той вже належить Царству Божому, бо має прощення гріхів, спасіння, воскресіння і вічне життя.  Хто вірує в Євангеліє той є спадкоємцем Царства, у яке він увійде Останнього Дня, щоб співцарювати там разом із Христом, Сином Божим. 

А в що ми віруємо, коли віруємо в Євангеліє? Бо хтось може назвати вірою в Євангеліє віру в спасіння через добрі діла і тоді таким чудесним словом прикриє, наче гарним покривалом насправді жахливу новину і погане, нехристиянське вчення? Любі брати і сестри – Євангеліє це Добра Новина про Христа. Ціле Євангеліє можна підсумувати трьома Біблійними віршами: «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, – той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого» (Ів. 3:16-18). 

Євангеліє – це Добра Новина, що Божий Син забрав усі наші гріхи на Себе і приніс Себе у повну, досконалу і святу жертву за всі наші гріхи і провини. Він на хресті Голгофи помер на нашому місці і замість нас. І Він воскрес, здолавши нашу смерть, щоб ми через Нього, Христа розп’ятого і воскреслого, мали прощення гріхів, воскресіння і вічне життя. Кожен, хто вірує в це Євангеліє, той належить до Царства Божого і має вічне життя у Христі. 

Це Євангеліє лунає в наших церквах з кафедр. І це Євангеліє поширюється з дискоса і Чаші. Так, бо Святе Причастя – це теж Євангеліє, адже в ньому і у Своїх істинних тілі та крові під виглядом хліба і вина Святої Євхристії Господь дарує нам прощення гріхів, а отже спасіння і вічне життя. Господь кличе розкаяних грішників у вірі приступати до Його Святої Вечері, аби мати передсмак того Весільного Банкету, який чекає на нас у Його Царстві. 

Все робить Він. Все здійснює Він. Навіть віру в наших серцях творить Його Святий Дух через Його Євангеліє. Ось як Він нас сильно любить! Ось чому це – Євангеліє! І воно має лунати. Воно має проповідуватись. Воно має поширюватись. І в Христа для цього є Свої люди. Проте де Він їх знаходить? Навряд чи хтось пішов би шукати проповідників в  Українському Товаристві мисливців і рибалок.   

Проте першими не просто проповідниками, але Апостолами стають рибалки! Бо ж наш улюблений Апостол Андрій – рибалка, як і брат його – Петро. І Апостол любові, Іван – рибалка, і брат його Яків – рибалка! Вони люди – дуже мирського ремесла, але вони – віруючі люди, бо для того, щоб бути учнем Христовим, а особливо проповідником, треба насамперед віра в Сина Божого. Віруючі проповідники стають ловцями людей, а невіруючі – вовками в овечих шкурах. 

Симон і Андрій, Іван і Яків – віруючі мужі – розкаяні грішники, які вміють закидати неводи і ловити рибу. Вони не вміють ловити людей для Царства Божого. Є багато людей, які вміють розкидати неводи і ловити людей для власної наживи або для якоїсь ідеї, що немає нічого спільного з Христом і Царством Божим. 

Але ці четверо рибалок будуть вміло закидати неводи Божого Слова і ловитимуть призначених для спасіння і вічного життя. Це – не їхнє природне вміння, бо якби вони його мали, то Христос не сказав би: «Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей». Він кличе їх і Він робить їх ловцями людей. 

Так само як Він діє і сьогодні, і Він робить ловцями людей тих українських чоловіків, які можуть мати цілком мирське ремесло, але покликані Христом та ідучи услід за Ним, стають ловцями людей і справді проповідують чисте Євангеліє. Щоб більше наших ближніх увійшли в Царство Боже. Хай таких чоловіків в Україні і в нашій Церкві зокрема, буде більше. В Ім’я Христове. Амінь. 

А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа! Вірний Той, Хто вас кличе, – Він і вчинить оте! (1 Сол. 5:23, 24). Йому нехай буде слава на віки віків. Амінь.