(Під мирською, такою, що не
воскресла духовно) Павло має на увазі людину, яка не знає Бога – яка не знає
більше від того, чому її навчає розум і не прагне більше знати; людину, яка
невіруюча, невіглас щодо Бога і майбутнього життя і до
них їй зовсім байдуже; людину, яка слідує лише за природнім розумінням і
людським бажанням і шукає лише особистої вигоди, честі, гордості і задоволення.
Ось це Апостол називає мирським життям – там бракує Слова Божого або принаймні
ним нехтують і там править диявол, спонукаючи до всіх пороків.
Павло наче каже: «Ви маєте бути мертві для ось такого мирського життя – життя,
якого прагнуть язичники, котрі зневажають Боже Слово і дозволяють дияволові
робити із ними, що йому хочеться. Ви повинні довести, що у вас воскресіння
Христове – щось більше ніж порожні слова. Ви мусите показати, що у вас
проявляється жива сила, бо ви воскресли і ця сила змушує вас провадити зовсім
інше життя – життя у послухові до Слова і волі Божої, і вона закликала на вас божественне,
небесне життя. Де ж цієї зміни не відбувається, то це ознака того, що ви ще не
християни, але обманюєте себе марними ілюзіями.
А в слова «те, що на землі» – мирське – Павло включає не лише великі, зовнішні
пороки, гріхи, які засуджує навіть світ, але й має на увазі він більшу
аморальність – власне кажучи, все, що не перебуває у відповідності зі Словом
Божим, вірою та істинним християнським характером.
Немає коментарів:
Дописати коментар