Коли здається, що Бога з нами немає

   Оскільки Бог був із нами, коли ми так не думали або ж так здавалося, що Він не з нами, то ми не повинні сумніватись, що Він з нами завжди навіть, коли здається, що Він з нами не перебуває. Той, Хто підтримував нас так часто у дні потреби, навіть без наших просьб, не покине нас у меншій біді, хоча й так здається, наче саме так Він і робить. Ось так Він каже в Ісаї (54:7): «На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю»…

     Чому ж ми тоді так журимось про якусь одну біду чи про якесь одне зло замість того, щоб покласти усю журбу на Нього тоді як усе наше життя свідчить, що Він рятував нас і визволяв нас від усякого різного зла без жодних зусиль з нашого боку? Знати це, кажу вам – означає знати діла Божі, роздумувати про Його діла і в бідах наших – утішатись згадкою про них (Пс. 143:5; 119:52). Хто цього не знає, виступає проти слів у Псалмі 28 (:5): «бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!» Вони невдячні за всю ту опіку, яку на них проливав Бог за їхнього життя і навіть на одну мить відмовляються покласти свою журбу на Нього.

 Мартін Лютер