Чи живе християнин, а чи помирає, – він завжди
перебуває у кращому стані. Яке благословення – бути християнином і вірувати в
Христа! Ось чому Павло каже: «Бо для мене життя – то Христос, а смерть – то надбання» (Фил.
1:21). В Римлян 14 (:8) він каже: «коли живемо – для Господа живемо, і коли
вмираємо – для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми – Господні!» Цю
безпеку Христос здобув для нас Своєю смертю і воскресінням, аби бути Господом і
живих, і мертвих, і мати змогу тримати нас у безпеці як у смерті, так і в житті…
Милість Божа у нашій слабкості показує нам, що хоча смерть і не щезає, сила її зменшена Христом до простої тіні. Ось чому в Писанні смерть називається радше сном, а не смертю[1].
Sounds reasonable to me. . .
12 годин тому
Немає коментарів:
Дописати коментар