(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
А тепер, Ізраїлю, послухай постанов та законів, що я навчаю вас чинити, щоб жили ви, і ввійшли, й посіли цей Край, що Господь, Бог батьків ваших, дає вам. Не додавайте до того, що я вам наказую, і не зменшайте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам. Очі ваші бачили те, що Господь зробив був з Ваалом пеорським, бо кожного чоловіка, що пішов за пеорським Ваалом, вигубив його Господь, Бог твій, з-посеред тебе. А ви, що линули до Господа, Бога вашого, усі ви живі сьогодні. Дивіться, навчив я вас постанов та законів, як наказав мені Господь, Бог мій, чинити так серед того Краю, куди ви входите, щоб посісти його. Бережіть, і виконуйте їх, бо це мудрість ваша та ваш розум на очах народів, що вислухають усіх постанов тих та й скажуть: «Тільки він мудрий та розумний народ, цей великий люд!» Бо хто інший такий великий народ, що мав би богів, таких йому близьких, як Господь, Бог наш, кожного разу, як ми кличемо до Нього? І хто інший такий великий народ, що має постанови й закони такі праведні, як увесь той Закон, що я даю перед вами сьогодні? Тільки стережися, і дуже пильнуй свою душу, щоб не забув ти тих речей, що бачили очі твої, і щоб вони не повиходили з серця твого по всі дні життя твого, а ти подаси їх до відома синам твоїм та синам твоїх синів (Повторення Закону 4:1, 2, 6-9).
Мир вам усім у Христі! Амінь (1 Петр. 5:14).
Любі брати і сестри, ці слова Мойсея, які йому в уста вклав Господь Святий Дух, стосуються майбутнього Ізраїлю. Вони перебували на марші до Обіцяного Краю. Той марш не мав би бути довгим. Він мав бути швидким і народ, діючи у вірі та упованні на Господа, мав увійти в Обіцяний Край, вигнати звідти всі нечестиві народи і посісти землю, що текла молоком і медом.
Але незабаром по тому, як Господь чудами і сильною рукою вивів дітей Ізраїлю з Єгипту, вони почали проти Бога бунтувати. При чому бунт був не один, а радше відбувався один за одним. То вони поставили за бога золоте теля, яке самі виготовили і влаштували собі розпусні оргії. То вони бунтували проти Мойсея, який проголошував їм Боже Слово. То вони нарікали на Бога, Який про них піклувався і їх захищав і отримували покарання жахливими нападами отруйних змій. То вони лякались своєї місії і не хотіли входити в Обіцяний Край. То вони вдавались до такої розпусти, що накликали на себе пошесть, від якої гинули десятки тисяч людей.
Ось таким був їхній марш. І таким був вибраний народ. Біблія описує повну правду, без усяких прикрас. Лише з великої милості Божої, з Його благодаті, через велику вірність Божу, через те, що Бог завжди виконує Свої обітниці, Ізраїль зберігався при житті і був Божим народом. Заслуга за це належала винятково благодатному Богові. Де лишень вони слухалися Бога, вони були великим і мудрим народом. А де лишень вони виявляли до Бога непослух і бунтували проти Господа і Його Слова, вони втрачали і свою мудрість, і свою велич.
Тож ці слова Мойсея звернуті до народу, який ще має увійти в Обіцяний Край. І Мойсей, і Господь хочуть, аби Ізраїль був великим і мудрим народом. Господь хоче їм добра. Господь хоче їх благословити Спасителем людства – Месією-Христом. Ці слова лунають як слова настанови, але вони сповнені любові до народу. І вони не просто побажання. Ці слова – істина. Якщо народ прислухується до них, він справді буде мудрим, розумним і великим народом. Мудрим, розумним і великим народом може бути лише той народ, який слухається Бога, який уповає на Христа.
15 липня ми святкували День Св. Володимира Великого, нашого славного князя, який офіційно запровадив християнство в нашому рідному краї – Русі-Україні. В той день ми не лише дякували Господу за Хрищення киян 988 року, але й святкували День Державності України, бо з дня Хрищення Русі-України, і проповіді Євангелія у нашому рідному місті та краї, наше місто і край стали стрімко змінюватись і стали світочем для багатьох іншим країн і народів. Ми стали народом мудрим, розумним і великим.
Тож ці слова Мойсея стосуються і нас, хоча на них ми дивимось у ретроспективі. Але ці слова стосуються і нас, бо «Слово Господнє повік пробуває!» (1 Петр. 1:25). Мойсей навчає цих постанов і законів, щоб Ізраїль жив. Бо не один раз вони через власні бунти проти Бога опинялись на грані життя і смерті. Як і ми через наші бунти проти Бога, через наші свавільні гріхи ризикуємо втратити не лише наше фізичне життя, але й спасіння і вічне життя в Царстві Божім.
Далі Мойсей говорить про те, що ці постанови важливі для того, аби вони увійшли в Обіцяний Край і посіли його. Бо увійти вони можуть навіть без чудесного переходу через Йордан. Але без Бога Краю посісти вони не зможуть. В них безперечно завжди буде пам’ять про той переляк, який вони отримали, почувши звіт дванадцяти розвідників, десятеро з яких виявились невіруючими боягузами.
Так у всьому – коли надієшся на власні сили і відкидаєш Бога та Його Слово, то зазнаєш невдачі та поразки. Але коли уповаєш на Бога, коли довіряєш Його Слову, тоді ти маєш Бога на своєму боці, тоді Христос іде попереду тебе і Сам Бог бореться і воює за тебе. Але коли Христа забуваєш, коли Його відкидаєш тоді ти втрачаєш Божі благословення ще навіть в цьому дочасному житті і не маєш ніякої перспективи до спасіння і вічного життя в Царстві Христовому.
Мойсей нагадує про те, як народ мало не втратив своєї перспективи і дочасної, вічної. Він згадує про Ваала пеорського, моавитянського бога розпусти. Багато чоловіків з Ізраїлю ринулись за моавськими дівчатами і жінками, для яких розпуста була поклонінням їхньому фальшивому богові і сенсом життя. Тих ізраїльських чоловіків більше не цікавив ні Бог, ні Обіцяний Край, ані спасіння. Радіючи розпустою, вони втрачали все інше: і тимчасове, і вічне.
І вони все втратили. Ваал пеорський виявився фальшивим богом, заманливістю сатани, який плотською пожадливістю хотів був увесь народ привести до руїни. Ті, що пішли за ним – усі вони погинули. «А ви, що линули до Господа, Бога вашого», – продовжує Мойсей, «усі ви живі сьогодні». Любі брати і сестри, слухання фальшивих пророків сучасного Ваала пеорського, усіх тих, що пропагують розпусту і блуд, поклоніння тому фальшивому богові розпусти руйнувало наш народ до війни, руйнує його і нині.
Аби жити, линьмо до Господа Бога нашого. Пам’ятаймо, що «Слово Господнє повік пробуває!» (1 Петр. 1:25). Мойсей кличе народ, а через нього Святий Дух кличе й нас: «Не додавайте до того, що я вам наказую, і не зменшайте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам». Іншими словами, бережіть Боже Слово. Відкидайте усякі людські вигадки, які різні фальшиві учителі прагнуть поставити на один рівень із Божим Словом.
Але бережіть Писання, цінуйте Біблію, бо як каже далі Мойсей: «це мудрість ваша та ваш розум на очах народів, що вислухають усіх постанов тих та й скажуть: «Тільки він мудрий та розумний народ, цей великий люд!» Але як Біблія робить народи мудрими розумними і великими? Біблія – це Боже Слово. А через це Слово Святий Дух творить віру в Ісуса Христа. Ізраїль був тоді мудрим, розумним і великим народом, коли вірував у грядущого Христа. Коли він у грядущого Христа переставав вірувати, тоді в нього починались великі біди. А коли відрікся від Христа, то втратив і Храм, і свою столицю, і свою державу.
Мудрим, розумним і великим робить народ Христос. Мудрою, розумною і великою робить Христос також кожну окрему людину. І ця мудрість не в нас. І розум цей – не в нас. І велич ця – не в нас. Ця мудрість, і цей розум, і ця велич – у Христі вони. Послухайте, як каже Мойсей: «Бо хто інший такий великий народ, що мав би богів, таких йому близьких, як Господь, Бог наш, кожного разу, як ми кличемо до Нього?»
Всі інші боги поза Ісусом Христом – фальшиві. Сатана використовує ці фальшивки, аби створити марну надію, яка обов’язково такі народи підведе і вкине у жахливі біди. Тож такі боги – далекі від людей. Бо як може бути близьким те, чого не існує? Але Господь Бог наш – близький до нас, кожного разу, коли ми кличемо до Нього.
Наш Бог – настільки близький до нас і настільки нас любить, і настільки нам готовий допомогти, що для нашого спасіння вічний Бог Син стався людиною – такою, як ми, але без гріха. Будучи вічним Богом і Богом всюдисущим, Він міг би завжди й так бути поряд з нами, аби приходити нам на допомогу у наших бідах. Але ми тоді мали б лише тимчасову допомогу, а в кінці загинули б через наш гріх.
Проте так «Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). Син Божий стався людиною, аби виконати весь Божий Закон, який ні євреї, ні язичники виконати не в стані. Син Божий стався людиною, аби виконати досконало всі Божі постанови на нашому місці і замість нас.
Він виконав усі їх досконало і, аби Його виконання було зараховано нам, Він забрав усі наші гріхи і провини на Себе. Тож Бог Його покарав за наші гріхи. І на нашому місці і замість нас Ісус Христос зазнав мук і помер, принісши Себе Самого у вічну і досконалу жертву за всі наші переступи. Заради Христа розп’ятого усі наші гріхи прощені. В Ім’я Христа, Який воскрес із мертвих на третій день, кожен, хто вірує в Христа, оголошений Богом праведним. Кожен, хто вірує в Христа, має вічне життя.
Ось який близький до нас Бог наш! Ісус Христос залишається близьким любі брати і сестри. Він до нас промовляє через Його Слово. Він нас причащає Своїми істинними тілом і кров’ю у хлібові та вині Святої Євхаристії, з ним і в них, даючи нам прощення гріхів, спасіння і вічне життя. Господь Христос – Бог наш – близький до нас завжди.
Зауважте, любі брати і сестри, як Мойсей поєднує Христа, і мудрість, і розум, і велич із Словом. Він каже далі: «І хто інший такий великий народ, що має постанови й закони такі праведні, як увесь той Закон, що я даю перед вами сьогодні?» Не буває великого народу без Слова Христового, любі брати і сестри. Ми колись стали і були великим народом через Слово Христове. Через Слово Христове ми всі, хто вірує в Христа, належимо до великого народу Божого – Святої Християнської Церкви. Хай Господь благословить, аби український народ теж відновив свою мудрість, свій розум і свою велич, повернувшись до Христа. І хай Господь благословля Церкву вірністю Його Слову завжди, аби вона залишалась мудрим, розумним і великим народом.
А далі йдеться про наше завдання, любі віруючі християни. На завершення нашого тексту сьогодні Мойсей каже: «Тільки стережися, і дуже пильнуй свою душу, щоб не забув ти тих речей, що бачили очі твої, і щоб вони не повиходили з серця твого по всі дні життя твого, а ти подаси їх до відома синам твоїм та синам твоїх синів». Це про ваших синів, і ваших внуків говорить Святий Дух. У Христі. Амінь.
Нехай Господь поблагословить
тебе, і нехай Він тебе стереже! Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і
нехай буде милостивий до тебе! Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай
дасть тобі мир! (4 М. 6:24-26). Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар