Кожна людина вірує на свій власний ризик,
і вона сама повинна попіклуватись про те, щоб вірувати правильно. Як ніхто не
може за мене потрапити на небеса або в пекло, так само ніхто за мене не може
вірувати або не вірувати. Те, як людина вірує або не вірує, є питанням сумління
кожної окремої особи і оскільки це нічого не відбирає від тимчасової влади, то
остання повинна задовольнятись своїми власними справами і давати, аби люди вірували
в те або інше і нікого не стримувати
силою. Бо віра – вільна дія, до якої нікого не можна примусити. Воістину, віра –
це діло Боже в духові, а не щось те, до чого зовнішня влада повинна змушувати
або що вона повинна творити. Звідси постає ще й відомий вислів, який знаходимо і
в Августина: «Ніхто не може і не повинен бути змушений вірувати».
Мартін Лютер
Немає коментарів:
Дописати коментар