НЕЗНАЧНІ РЕЧІ – ВЕЛИКІ ДІЇ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
А Нааман, начальник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажаний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокажений. А сирійці вийшли були ордами, і взяли до неволі з Ізраїлевого краю малу дівчину, і вона услуговувала жінці Наамана. І сказала вона до своєї пані: «Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!» А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: «Отак і отак говорила та дівчина, що з Ізраїлевого краю». І сказав сирійський цар: «Тож піди, а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя». І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін одежі. І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: «Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш його від прокази його». І сталося, як Ізраїлів цар перечитав цього листа, то роздер свої шати й сказав: «Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки». І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: «Нащо роздер ти шати свої? Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!» І прибув Нааман зо своїми кіньми та з колісницею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому. І послав Єлисей до нього посла, говорячи: «Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся». І розгнівався Нааман, і пішов і сказав: «Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого... Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим?» І повернувся він, і пішов у гніві. І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: «Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий!» І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий! (2 Царів 5:1-14).
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (2 Кор. 1:2) Амінь.
Любі брати і сестри, де є справді
Бог, в якій церкві або радше конфесії Він справді присутній? Час від часу ми
чуємо різні аргументи на користь того, яка церква або конфесія правдива і в
якій справді діє Бог. Хтось каже: «Ми – правдива церква, бо в нас багато
монахів. А ще в нас є антимінси, спеціальні хустини, в яких зашиті частки мощей
святих. А найбільшим доказом того, що саме ми є істинна церква є сходження
вогню у гробі Господньому напередодні Воскресіння Господнього, якраз перед
запланованими авіарейсами, щоб доставити «благодатний вогонь» по всіх головних
наших храмах. Таке величне чудо ніде більше не побачиш!»
Якщо ми потрапимо під чари такого величання, тоді ми загубимо з поля зору Бога, Який не потребує величі і помпезності світу, не потребує гріха і єресі, які супроводжують ці вихваляння і претензійність на монополію на Бога і на Його діяння. Якщо ми потрапимо під чари ось таких мирських аргументів, то наша земна мандрівка має всі шанси скінчитись не Царством Небесним, а пеклом, бо ті, хто використовує такі аргументи і величання, зазвичай намагаються власними ділами і величчю також затьмарити Христа і уповання на Нього замінити упованням на власні діла і заслуги.
Бо те, що є великим у очах світу часто є нічим в очах Бога, як про це каже Апостол Павло: «Тож усе я вважаю за втрату ради переважного пізнання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа, щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою» (Фил. 3:8, 9).
Сьогоднішня наша оповідь із Старого Заповіту переносить нас до Дамаску, столиці сирійців, запеклих ворогів Ізраїлю, які руйнували Ізраїль, грабували його і забирали в полон його населення. Воєначальником війська, який здобував перемоги над ізраїльтянами був Нааман. Він був видатний воїн, але мав серйозну хворобу – він був прокажений. Він мав шансів на порятунок і життя його згасало доволі швидко не від старості, а від невиліковної хвороби.
Він помер би не від старості, а в жахливих муках, якби не одна дівчинка, яка «услуговувала жінці Наамана. І сказала вона до своєї пані: «Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!» Писання раз за разом наводить нам приклади дітей, що вірують у Христа – Христа грядущого в Старому Заповіті і в Христа, Який воплотився – у Новому Заповіті.
Ось і ця мала дівчина вірувала в Христа грядущого і прислуховувалась до проповідей Пророка Єлисея. Вона чула, що він говорить і вона знала про ті ознаки, які супроводжували цього наступника іншого могутнього пророка – Св. Іллі, бо Св. Єлисей був його учнем. Тож своєю вірою і знаннями про Господа та Його слуг вона ділилась із своїми ближніми – навіть тими, що захопили її у полон, позбавивши її рідного дому і батьківщини.
Для Наамана – це була дуже добра новина, яка розбудила в його серці надію на одужання і на повноцінне життя. Він звернувся до свого царя, а той написав листа до царя Ізраїля з вимогою: «Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш його від прокази його». Цар Сирії, очевидно, був упевнений, що цар Ізраїля був віруючий і сам часто прислухався до Божого пророка у своїй вітчизні.
Але цар Сирії був надто високої думки про царів Ізраїля. Царі Ізраїля не вірували в Христа грядущого і часто гнали проповідників Христових, переслідували їх і навіть убивали. Через своїх нечестивих керівників сам Ізраїль зазнавав постійних нападів ворогів, територія його весь час зменшувалась, а населення ставало все менше, бо багато ізраїльтян опинялось під владою загарбників, як наша віруюча мала дівчина.
Тож не дивно, що отримавши листа від дужого ворога, цар Ізраїля, почав панікувати. Замість того, аби звернутися до Бога в молитві і згадати про славного Божого пророка в своєму царстві і в своєму місті, можливо навіть у своєму кварталі, він «роздер свої шати й сказав: «Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки». Це відбувалось на очах усього двору, тож звістка про це долинула і до пророка Єлисея. Хоча, можливо він і сам міг чути верещання царя.
Єлисей не пішов сам до царя –
пам’ятайте, що царі Ізраїля були зазвичай нечестивцями, які ненавиділи
проповідників Христа. Натомість Єлисей відправив до нього посланця зі словами
докору: «Нащо роздер ти шати свої?
Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!» Тож незабаром до
Ізраїля і то до пророка Єлисея прибув і сам хоробрий полководець ворожої Сирії,
Нааман. Зі своїм почетом він став при вході до Єлисеєвого дому. Але й до нього
Єлисей теж не вийшов.
І до нього Єлисей відправив свого посла із дуже простим посланням: «Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся». Нааман розгнівався. Він був думав, що якщо Бог діє через Своїх пророків, через Своїх проповідників, то Бог має використовувати щось грандіозне – щось таке, від чого перехоплює подих.
А тут таке просте послання та ще й купатись треба в Йордані, невеликій річці. Це зараз річки, про які згадує Нааман через людську діяльність звелись на ніщо. А тоді вони перевершували Йордан своєю величністю і повноводністю. Тож розчарування Наамана тотальне. І через це він каже: «Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого... Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим?»
Він очікує від Божого пророка не простих слів, не простих дій, а чогось справді величного. І через це він мало не втратив зцілення і спасіння. Слава Богу за його мудрих радників – його рабів, які вірили Слову Божому «і сказали: «Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий!» І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий!»
Любі брати і сестри, не ми вирішуємо, як має діяти Бог. А Бог вирішує, як діяти і як нас спасати. І величні Свої діла чинить Бог через незначні в очах людини речі. Більшість юдеїв очікували, що Христос прийде, як Цар-Завойовник, що підкорить їм під ноги інші народи. А Бог Син прийшов під виглядом Слуги-Страдника, Який «бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...» (Фил. 2:6-8).
Бо саме так Він приніс Себе у жертву за всі наші гріхи. На третій день Ісус Христос воскрес із мертвих, аби кожен, хто вірує в Нього, був виправданий від усіх своїх гріхів, проголошений невинним і мав спасіння, воскресіння, і вічне життя. Більшість юдеїв повелись як хотів повестись Нааман, відвернулись у гніві від Ісуса Христа. А хто повірив у Нього, той має спасіння і вічне життя.
А як зараз діє Бог, аби нас спасати? Як відбувається Хрищення – наше народження згори? Хіба воно не відбувається через просту воду, яка поєднана зі Словом Божим, із Заповіддю Христовою? Для когось це просте проливання води на голову дитини чи дорослої людини, а для нас це купіль відродження, народження згори. Це мить, коли ми стаємо громадянами Царства Небесного.
Або візьміть Святу Вечерю. Що бачать невіруючі? Вони бачать, що ми споживаємо хліб і п’ємо декілька краплин вина. Дуже проста їжа і дуже простий напій. Але саме в цьому такому, на перший погляд, простому Таїнстві, Божий Син причащає нас Своїми істинними тілом і кров’ю у них і з ними даючи нам прощення гріхів, спасіння і вічне життя.
І так само Слово Боже і відпущення гріхів. Його проголошують звичайні проповідники, але це Слово – Хліб Життя і Меч Духовний, у ньому Бог розкриває нам мудрість і дає нам невимовні духовні скарби. Бог діє великі діла, чинить чуда духовного зцілення від жахливої прокази гріха, прощення і вічного життя через прості речі – Його Слово і Його Слово, поєднане відповідно до Його Заповіді із такими простими земними елементами, як вода, хліб і вино. Ось так ми і впізнаємо Його Церкву і чуємо голос Христа, Який скоро повернеться у славі, аби судити живих і мертвих, і нам дати вічне життя в Його Царстві. Прийди, Господи Ісусе! Амінь.
Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого! (Рим. 15:13) Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар