Людина стає праведною в очах Божих самою вірою... Віра вимагається від нас не для того, щоб було хоча б якесь маленьке діло, яке ми можемо зробити, бо інакше не було би різниці між тими, що йдуть до пекла і тими, що йдуть на небеса. Ні - праведність від віри, щоб вона могла бути з благодаті. Обидва твердження - ідентичні. Коли я кажу: "Людина стає праведною у очах Божих вірою", то маю на увазі: "Вона стає праведною за благодаттю - Бог дає їй подарунок праведності". Від людини не вимагається нічого - їй сказано: "Простягни свою руку і май". Саме цим і є віра - простягання руки. Допустимо, що людина ніколи й не чула слова про віру, але коли їй промовили Євангеліє, вона зраділа, прийняла його і одержала з нього втіху - така людина буде мати правдиву, щиру віру, хоча й не чутиме про віру жодного слова.
К. Ф. В. Вальтер - Зі Скарбниці щоденної молитви
Немає коментарів:
Дописати коментар