Святий Павло каже, що коли воно [тіло] помирає - воно хорониться для того, щоб з нього могло постати нове, духовне тіло, яке не житиме для цього природного життя... Але все-таки це буде одне й те саме фізичне тіло. Коли воно називається тілом духовним, то це не означає, що воно не матиме більше фізичного життя, плоті або крові. Ні, бо тоді воно не називалося б правдивим тілом. Але коли воно називається духовним тілом, то це означає, що воно матиме життя, але водночас воно не буде тілом, яке їсть, спить, перетравлює їжу, а тілом, яке вберігається духовно Богом і усе життя має винятково в Ньому.
Мартін Лютер у Коментарях на 1 Коринтян 15.
Немає коментарів:
Дописати коментар