Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 22 листопада 2009 р.

ПРОПОВІДЬ НА ТРЕТЮ НЕДІЛЮ ДО ЦЕРКОВНОГО НОВОЛІТТЯ

                                                СКАЗАНО НАПЕРЕД - ТАК І БУДЕ

                                             Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають. Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого. І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою. Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих! Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу. Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде. І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться. Тоді, як хто скаже до вас: «Ото, Христос тут» чи «Отам» – не йміть віри. Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних. Оце Я наперед вам сказав. А коли скажуть вам: «Ось Він у пустині» – не виходьте, «Ось Він у криївках» – не вірте! Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського. Бо де труп, там зберуться орли (Матвія 24:15-28).

Благодать вам і мир (1 Сол. 1:1). Амінь.

Дорогі брати і сестри, падаючи під тягарем хреста, ішов дорогою на Голгофу, Ісус Назарянин, Якого первосвященики видали на смерть у руки римлян. У відповідь жінкам, які плакали зі співчуття до невинного Божого Сина, Він промовляв: «Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми! Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували... Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас! Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?» (Лк. 23:28-31).

Ісус – зелене дерево, «над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому» (Пс. 1:3). Він мав жити вічно, бо Він – досконалий. Єрусалимські жінки, їхні діти і внуки, всі жителі Єрусалиму, римляни, які вели Христа на розп’яття, ви і я – від природи грішні люди – дерево сухе, яке не призначене для плоду, а лише на спалення.

Тому Господь Христос, з великого співчуття, звертався до єрусалимських жінок. На Голгофу йшов Той, Хто ще раніше навчав Своїх учнів про долю Єрусалиму, кажучи: «Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають». Син Божий згадав про гидоту спустошення, про яку пророкував Даниїл. У Даниїла 11:31 написано про те, що буде з відбудованими Єрусалимом і храмом після розп’яття і воскресіння Христа: «І повстануть… війська та й зневажать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидоту спустошення».

Господь незадовго до Свого розп’яття, знаючи, що Єрусалим і храм буде зруйновано, навчав Своїх учнів: «Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого. І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою». Втікайте! Заплата за гріх відречення від Божого Сина буде дуже велика! Помста Божа виллється на народ, Який відкинув Свого Бога і кричав: «На нас Його кров і на наших дітей!...» (Мт. 27:25)

З безпомічного Спасителя, розп’ятого між двома злочинцями на хресті, і з Його пророцтв глузували чимало мешканців Єрусалиму: «Хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали, і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста! Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому! Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...» (Мт. 27:39-43).

А Він терпів хресні муки за них. Він помирав за їхні гріхи. Він помер за кожну людину, за усіх нас і в Його Ім’я ми – прощені. Заради Христа Ісуса, розп’ятого на Голгофі і воскреслого на третій день – кожного з вас Бог проголошує праведним і святим і дарує вам вічне життя у Його Царстві.

Христа розп’ятого і воскреслого проповідували апостоли в Єрусалимі. Вони виконували доручення Спасителя, Який хотів, аби більше людей спаслися і мали вічне життя. Як і до розп’яття, так і після воскресіння, це Євангеліє юдейська верхівка відкидала і чинила йому всякі перепони. Храм їхній стояв на місці, торгівля у храмі процвітала, а тут якась купка християн проповідують, що Той, Кого вже й поховали – насправді живий і всі Його Слова – правда.

Апостолів кидали до в’язниці – їх виводили звідти ангели Христові і вони далі проповідували Христа, відповідаючи на погрози первосвящеників: «Бога повинно слухатися більш, як людей!» (Дії 5:29). Первосвященики далі відкидали Христове Слово, а з ним і вічне життя, і успішну долю Єрусалиму.

70 року по Різдві Христовім, через декілька десятиліть по розп’ятті і воскресінні Сина Божого Христа до Єрусалиму підійшло велике військо римлян з наміром стерти Єрусалим із лиця землі. Йосип Флавій, єврейський історик переповідає, що так і сталося. Храм горів упродовж десяти днів. Від Єрусалиму, з якого перед тим, згідно із настановами Христа Спасителя, вийшли християни, залишилися одні руїни. Загальна кількість убитих і полонених юдеїв перевищила один мільйон людей.

Стіна плачу, в яку ходять вкладати записки до Бога юдеї – відношення до храму не має. А на місці храму мусульмани збудували свою мечеть, де відбувається інша гидота – поклоніння чужому богові Магомета.

З часу вознесіння Христа кожна секунда означає наближення кінця світу, про який нас попереджує Христос Спаситель у сьогоднішньому Євангелії. Сьогодні ми є свідками сповнення слів нашого воскреслого Спасителя про фальшивих христів. Христос каже: «Тоді, як хто скаже до вас: «Ото, Христос тут» чи «Отам» – не йміть віри. Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних. Оце Я наперед вам сказав».

1991 року у Росії колишній ДАІшник, Тороп Сергій, об’явив себе Віссаріоном і Христом у другому пришесті. За ним пішли тисячі людей. Сьогодні десятки тисяч людей живуть у Сибіру, визнаючи і сповідуючи цього фальшивого Христа.

Цього ж таки року уродженка міста Донецька, Марина Цвігун, оголосила себе Марією Деві Христос і зібрала довкола себе тоталітарну організацію, яка стала називатися «Біле братство» і шістнадцять років тому захотіли наблизити кінець світу самоспаленням у Соборі Святої Софії. Цей неправдивий Христос провела у в’язниці певний термін, але й далі має своїх сповідників.

Сьогодні в Києві діють чимало церков, які мають «пророків», пророцтва яких не збуваються – я був свідком виголошення одного такого пророцтва і його не сповнення – ті, що ходять на Біблійні уроки знають про що я говорю. Ці ж самі пророки, цілителі, які говорять нібито іншими мовами чинять ознаки та чуда, зводячи тих людей, які охрищені в Ім’я Отця, Сина і Святого Духа. З кожним роком їхня діяльність стає все інтенсивнішою. Їхнє завдання звести, по можливості, якомога більше вибраних, відвести їх від Христа розп’ятого і привести їх до христів неправдивих. Господь каже, що Він вас попередив: «Оце Я наперед вам сказав».

До Його приходу залишається часу небагато. Власне кажучи, ми повинні бути готовими до зустрічі з Ним будь-якої миті. Водночас, чимало сект уже не раз приводили точні дати приходу Христа. Люди продавали усі свої набутки, кидали роботу і йшли за такими фальшивими пророками.

Господь же нас чітко застеріг: «А коли скажуть вам: «Ось Він у пустині» – не виходьте, «Ось Він у криївках» – не вірте! Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського».

Ми віримо і ми точно знаємо, що наш Господь Ісус Христос незабаром повернеться. Але Його прихід буде не в якесь окреме місце на землі, так що з інших місць цього видно не буде. Ні, Господь наголошує: «як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського».

Хтось може спитатися, як таке може бути? Як зможуть люди на круглій планеті побачити Христа водночас? Хай відповіддю на ці та подібні питання послужать нам слова Архангела Гавриїла, який Діві Марії промовляє: «Для Бога нема неможливої жадної речі!» (Лк. 1:37). Зважте, дорогі християни і на те, як святі та правдиві тіло і кров Христову споживаємо ми сьогодні у Святій Вечері. Христос – на небесах і водночас Він – із нами, тут на службі Божій, посеред нас.

Він – правдивий Бог і правдива Людина. Він помер і Він воскрес. Він любить нас і причащає нас. Сьогодні ми будемо споживати Його реальне тіло і пити Його реальну кров. У Києві це можуть робити одночасно сотні християн, а по Україні тисячі християн, по світові у один і той самий час це можуть робити мільйони людей. І Христос усіх нас однаково любить, і однаково у цьому величному Таїнстві пригортає близько до Себе, і однаково безкоштовно і з благодаті прощає вам усі ваші гріхи, і однаково щедро дає вам вічне життя, і незаперечну обітницю воскресіння і вічного життя у Його Царстві. Господь робить це повсюди, бо Він – Господь всемогутній, всезнаючий і всюдисущий.

Так само буде і в час Його повернення. Повертатиметься Цар народжений у стайні. Але цього разу тремтітиме не Його мати Марія, і не Йосип, жахаючись воїнів Ірода, а тремтітимуть усі земні царі та президенти із їхніми збройними силами та ядерними арсеналами, бо вертатиметься Цар слави і Його прихід побачать усі люди, на всіх кінцях землі.

Повертатиметься Цар неба і землі, розіпнутий на Голгофі. Але військо, яке Його супроводжуватиме, не матиме нічого спільного із римськими вояками, які жеребком ділили Його одіж під хрестом. Бо військо, яке супроводжуватиме Христа, буде Його Військо – небесна армія ангелів, духів служебних, які сьогодні охороняють Його Церкву і про яких ми співаємо у Херувимській пісні, що вони «невидимо проводжають» нашого люблячого Царя, Який причащає нас у Таїнстві.

Ми чекаємо на повернення Христа, Який несе нам Свою любов і вічне життя і Якого бачив апостол Іван у своєму Об’явленні (1:7), кажучи: «Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним». У них є причина для плачу – Той, проти Кого вони боролися, зруйнує їхні діла, поборе їх самих і повкидає їх до вічного вогню пекла.

А ми будемо радіти – бо це наш благодатний Цар, Цар люблячий. Прийди, Господи Ісусе! Амінь!

«А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа! Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте! (1 Сол. 5:23, 24) Амінь.

Немає коментарів: