Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 24 січня 2010 р.

ПРОПОВІДЬ НА НЕДІЛЮ ПО БОГОЯВЛЕННІ


            ПРОСЛАВЛЯЙМО БОГА В ТІЛІ СВОЄМУ!
            (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно. Їжа для черева, і черево для їжі, але Бог одне й друге понищить. А тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла. Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою!  Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні!  Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним. А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним. Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла. Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони (1 Коринтян 6:12-20).

            Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місці прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа (1 Кор. 1:2, 3). Амінь.


            Дорогі брати і сестри, чим сьогоднішній Київ подібний до грецького міста Коринту в першому столітті?  Звісно ж, не місцем розташування.  Бо Коринт був розташований і далі розташовується у Греції на перешийку між Коринтською і Саронічною затоками, що належать відповідно до Іонічного та Егейського морів, а Київ розташований в Україні, на Дніпрі. І подібність Коринту з Києвом – не в кліматі,бо наше місто розташоване набагато північніше від цього стародавнього грецького морського порту.  Але є дещо спільне і це спільне – гріх, а точніше гріх розпусти.


Проживання у так званих громадянських шлюбах,  статеве життя до шлюбу, пропаганда розпусти з екранів телевізорів, з радіоприймачів, вільний продаж різних газет і журналів, які з кіосків Преси, розкиданих по всьому Києву, рекламують блуд зі своїх кіосків – усе це виправдовується демократією і свободою.  До того ж навіть деякі люди кажуть: «Христос нас визволив від Закону, отже тепер ми можемо робити, що хочемо».

Сьогодні Христів Апостол дає на це відповідь: «Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно».  Звісно річ, християни мають свободу від Закону Мойсея.  Господь Святий Дух через апостола Павла каже в Посланні до галатів: «Хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи» (Кол. 2:16).  Але така свобода не означає вседозволеності. Бо є речі, які людину нищать.

Дехто в Коринті, очевидно, дивився на розпусту, як на їжу.  «Якщо християнинові можна їсти, що завгодно, то певно і робити можна що завгодно» - певно, такою була логіка деяких християн із цього портового міста.  Певно що й такою є логіка багатьох наших земляків, які захоплюються блудом і розпустою. Але це – не так.

Апостол каже: «Їжа для черева, і черево для їжі, але Бог одне й друге понищить».  Їсти для людини – нормально.  Якщо ми не будемо їсти, то в нас не буде сил для фізичного життя.  Ісус Христос, наш Господь був годував голодних.  Їжа – для черева, каже Апостол, а черево – для їжі. Врешті-решт усе це скасується, коли буде воскресіння наших тіл.  Апостол каже, що нинішні органи травлення будуть тоді зайві.  Але не самі тіла.

Бо далі він каже: «А тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла».  Наше тіло – дороге в очах Господа Бога.  Божий Син зодягнувся у людське тіло, щоби стати Спасителем не просто наших душ, але й наших тіл. Господь свідчить, що наші тіла – частини Христа.  Ви дивним чином, через Таїнство Хрищення сполучені із Христом.  І це – дужа важлива причина того, чому християнин не повинен брати участь у розпусті.

Не можна об’єднувати розпусницю або розпусника з Христом.  «Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні!»­ - каже апостол.  У статевих взаєминах чоловік і жінка стають одним тілом. І  ролі не грає, живуть вони у шлюбі чи ні. Апостол Павло каже: «Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним». 

Перелюб, блуд, розпуста – жахливий гріх. Це – примус частинки тіла Христового ставати частиною тіла блудника з усіма відповідними наслідками.  І про них теж Святий Дух застерігає сьогодні через апостола: «Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла».  Немає іншого такого гріха, який настільки завдає шкоди тілу людини. Господь порівнює людське тіло із храмом. І якщо всі інші гріхи оскверняють храм зовні, то гріх розпусти, блуду, перелюбу оскверняє цей храм усередині.  І це – жахливо. "Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!" (Рим. 6:23)



Тому апостол просить: «Утікайте від розпусти!» Утікайте від розпусти, як утікав Йосип від розпусти, уособленої  у дружині його пана, Потіфара. Йосип утікав від розпусти, бо вірив у Господа.  Бо «тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла».  Тіло для – Господа. Бо Господь Сам зодягнувся у тіло, аби наша душа і наше тіло належали Йому.  У Посланні до галатів (4:4, 5) читаємо: «Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли».

Ми народилися в полоні гріха, диявола смерті, але Господь народився праведним і святим.  Заради нас Він виконав досконало кожну Божу заповідь.  Кожна Його думка, кожне Слово Христове, кожен учинок Христа були святими. Він міг насолоджуватися життям у Своєму тілі вічно, від часу народження від Діви Марії. Але Господь Христос вибрав іншу дорогу і та дорога лежала на Голгофу, на римський хрест.

На тому хресті, як це передвіщав був пророк Ісая (53:5) «Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас оздоровлено». На хресті Господь Ісус приніс повну і цілковиту заплату за всі ваші гріхи і провини.  І через хресну жертву Божого Сина, Отець Небесний не зараховує вам більше гріхів ваших, а проголошує прощеними в Імя Христа розпятого.

Його святе тіло після жахливих мук за гріхи всього світу, пробите римськими цвяхами, збичоване та проколоте списом  після того, як Ісус віддав Духа Свого Отцеві, залишилося висіти на хресті бездиханним, неживим.  Потім його поховав у своєму гробі багатий чоловік, Йосип із Ариматеї.

Аби впевнитися, що наші тіла і далі будуть перебувати у владі гріха, диявол через своїх дітей, юдейських первосвящеників, звернувся до римського намісника, Пілата з проханням: «Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну. Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...» (Мт. 27:63, 64).  Для невіруючих юдеїв Христос – насамперед був – тіло, яке зняли з хреста.

Але навіть сторожа нічого не могла вдіяти, коли Христос воскрес із мертвих.  Коли Христос у прославленому тілі вийшов із гробу, воїни були перелякані і вчинити нічого не могли.  Так само, як і не може нічого вчинити Христові смерть, яку Він подолав, ні диявол, над яким Христос звістив перемогу, ні гріх, за який Господь Ісус приніс повну заплату.   Все це Він зробив, аби ми належали Йому.  Страждання і смерть Христа, Єдинородного Божого Сина були викупом, який заплатив Бог, щоб визволити нас від неволі гріха, смерті і диявола.

Ми належимо Христові через віру. Ми – Господні. Не тільки наші душі належать Христові, але й наші тіла. Тому Господь Святий Дух через апостола Павла так каже: «тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла».  Бо наші гріхи прощені і наші тіла воскреснуть до вічного життя із Господом, Який скоро повернеться, щоб судити живих і мертвих.

А оскільки наше тіло – Господнє, то й жити воно має для Господа і саме це тіло воскресить Господь, як сповідує це воскресіння за тисячоліття до народження Христа праведний Йов (19:25-27): «Я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху  цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свого я Бога побачу, сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі...»

Йов, Старозаповітний віруючий сповідує чудесну, спасенну віру в Христа, Який має прийти для викупного діла.  Ми сповідуємо віру в Христа, Який уже прийшов і викупив нас і «в наші серця дав завдаток Духа» (2 Кор. 1:22).  Так що ваші тіла не просто возєднаються із вашими безсмертними душами в час воскресіння, не просто воскреснуть до вічного життя у час повернення у славі Христа Спасителя, але й вже зараз, навіть у хворобах, у слабостях і немочах, «ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої. Бо дорого куплені ви».

Наймогутніші царі світу прагнули збудувати храм Богові, а тут ви, кожен із вас – храм Духа Святого, Бога. Це – справжнє чудо, бо ж у кожному з вас живе Господь Святий Дух.  І ви вже не належите самі собі, хоча й маєте абсолютну свободу, якщо порівняти ваш стан із рабами плоті, гріха та диявола.  Але це – один із християнських парадоксів. Христос для волі вас визволив, але ви не свої.  Бо справжня воля, справжня свобода  - у Богові, Який є Життя і без Якого ніяке життя існувати не може. А ви – прощені, ви – храм Духа Святого. Ви маєте вічне життя.

І Господь підтримує вічне життя у вас Своїм Словом і Своїми святими тілом і кровю.  Кожна віруюча людина переживає особливе єднання із Богом і це єднання відбувається через Святе Причастя, коли споживаємо справжнє тіло і п’ємо справжню кров вічного Божого Сина у хлібі та вині Господньої Вечері.  Це – ще одне велике чудо, коли ми стаємо єдиними із Христом у Євхристії, як це буде відбуватися сьогодні під час служби Божої. Смертні наші тіла з’єднаються із святим тілом прославленого Христа, щоб і нам воскреснути і жити вічно.

Таке призначення вашого тіла – храм Духа Святого і таке призначення вашого життя – поклоніння Богові. Апостол Павло вигукує: «Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони». Тіло – ваше  і дух – ваш.  Але водночас вони вже – Божі.  Хай всі люди, дивлячись на наше життя, бачать, що наші тіла належать Богові, бо ми втікаємо від розпусти в усіх її проявах і навпаки робимо усе на славу Богові.  Заради Христа. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23). Амінь.

Немає коментарів: