Рости на спасіння (проповідь)

пʼятниця, 9 вересня 2011 р.

Правдива єдність і гідність служінь

     Правдива єдність Церкви вимагає, аби ми були вузькими там, де вузьким є  Євангеліє, і широкими там, де широким є Євангеліє. Не є чеснотою або виходити за Євангеліє, або його применшувати.
     Це означає, що коли сучасні лютерани розпочинають перемовини про "взаємне визнання служінь", то вони таким чином приймають чужинницькі умови та засвоюють псевдопроблеми.  Лютеранська Церква ніколи не заперечувала "гідності" служінь історичних тринітаріанських церков - Римо-католицької, Східної Православної і Реформатської. Навпаки - і на відміну від прозелітських сектантів - віросповідні лютерани визнають такі служіння за дійсні, хоча й інославні, не перевисвячують їхніх порученців, коли вони звертаються до служіння православної віри та Церкви і не підкрадаються до їхніх парафіян поза спинами їхнього законного кліру. Так само Лютеранська Церква не піддає сумніву гідність засобів благодаті, які здійснюються в інших тринітаріанських церквах, - окрім того, що ті цвінґліансько-кальвіністські церкви, які відкидають тілесну присутність Христову в Таїнстві, вважаються за такі, що не мають нічого, "крім хліба та вина. Бо у них також немає Слова і призначеного припису Божого, але вони перекрутили його і змінили відповідно до своєї власної примхи".

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"

Немає коментарів: