неділю, 12 серпня 2012 р.

Проповідь на 10-у неділю П'ятидесятниці


             БОГ ДАСТЬ ПОЛЕГШЕННЯ У СПОКУСІ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони. Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати. Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі. Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули. Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.  Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.  Тому-то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її (1 Коринтян 10:6-13).

Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місці прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:2, 3)  Амінь.

Дорогі брати і сестри, ніхто не перебуває у більшій небезпеці від людини, яка думає, що їй спокуса вже не загрожує.  Сьогодні Господь Святий Дух через Писання з Нового Заповіту нагадує нам про ті великі біди, в яких опинився Старозаповітний народ, вийшовши на свободу, отримавши волю від нечестивих ідолян-єгиптян, які всіляко з євреїв знущалися.  Гірка правда про швидке відступництво євреїв від їхнього Бога-Спасителя, від їхнього Визволителя та неминучі жорстокі покарання, які за таке відступництво настали, записана в Слові Божому з важливою для нас метою.

Апостол каже: «А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони». Це не просто історія. Ця історія дана для нас, аби з неї весь час робили дуже серйозні висновки. Ми зачаті в гріхові і народжуємося ми грішними. Гріх живе у нашій плоті аж до самої смерті нашої плоті.  Гріх хоче контролювати ціле наше єство. І наказ, який Господь дав Каїнові, стосується кожного з нас: «До тебе гріха пожадання, а ти мусиш над ним панувати» (Буття 4:7). Гріх має пожадання до кожної людини, а особливо до християн – він з усіх сил хоче повернути свої колишні володіння.

Погляньте, що лишень диявол і гріх вчинили із Старозаповітною Церквою. Вона була визволена могутньою рукою Божою з дуже важкої неволі.  Бог учинив задля цієї Церкви величезні і навіть страшні чуда, як в Єгипті так і дорогою до пустелі. Їхні переслідники загинули в морських глибинах, які перед тим ізраїльтяни перейшли по сухому. Але ось Мойсей пішов на гору, аби отримати Закон, а вони виготовляють золоте теля, ідола, і у відступництві своєму влаштовують велике свято. А де є відступництво від Бога, там є блуд і розпуста.

Власне, якщо ви бачите блуд і розпусту, то знайте, що там, в тому місці вже є відступництво від Бога, бо великий дар, який приготований Богом для подружнього життя, відступники використовують для поклоніння людиновбивці – дияволові. Саме через блуд диявол намагався знищити вибраний народ, коли єврейські чоловіки масово чинили перелюб з моавитянками.  Щось подібне відбувається зараз із нашим рідним українським народом, який наче поглинутий блудом і все далі й далі занурюється в черево диявола і прямує в глибини пекла.

Так само було й з ізраїльтянами.  І якби не втручання Боже історія Старозаповітної Церкви могла би закінчитися дуже ганебно. Те відступництво, той блуд, який ізраїльтяни коїли в пустині записано в Старому Заповіті, аби ми не лише остерігалися відпасти від Бога подібним чином, але й пам’ятали про неминучу розплату за такі гріхи. «Полягло їх одного дня двадцять три тисячі» - каже Апостол про кару Божу на відступників і на блудників.  Вони були членами Церкви, але вони відступилися від Бога і були Богом покарані.  У цьому правилі винятків немає і це правило нам слід добре вивчити і запамятати. Саме з цією метою Господь Святий Дух його нам наводить, як і наводить інші приклади з пустельного досвіду Старозаповітної Церкви.

Один з них – бунт проти Христа.  Христос – вічний Бог Син і то Він виводив ізраїльтян із Єгипту, то Він оберігав їх у пустелі, годував їх, напував їх і давав їм перемоги над ворогами.  Але вони виявляли до Бога нетерпеливість, нарікали на пророка Мойсея, звинувачуючи його у всіх можливих бідах.  Сьогодні Господь Святий Дух нагадує нам, що все це сталося нам на науку.  Старозаповітні віруючі не були унікальні в своїх гріхах, як і не унікальні в наших гріхах і ми. Ми лише перебуваємо у вигіднішій позиції, бо «усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов». 

Колись було таке гасло «Знання – сила!» Ми перебуваємо у набагато вигіднішому становищі, бо ми маємо повне Писання, а воно «написане нам на науку». А також ми перебуваємо у набагато вигіднішому становищі, «бо за нашого часу кінець віку прийшов», тобто ми живемо вже після того, як Христос воплотився.  Ми дуже добре знаємо до Кого нам бігти у час спокуси – до воплоченого Христа!  Сьогодні Господь Святий Дух каже нам: «Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її».

За кожною спокусою стоїть диявол і коли лишень ви відчуваєте щонайменшу спокусу, то пильнуйте, бо дуже потужний ворог, сам диявол або його могутні посланці, хочуть навіки занапастити ваше тіло і душу в гріхах.  Але Апостол каже нам, що ці спокуси – людські, тобто такі, які ви можете витримати. А як ви можете їх витримати – так як про це я згадував раніше – бігти до набагато сильнішої людини, ніж ви. І ця людина – не якийсь святий або свята і не Діва Марія. А людина ця – Ісус Христос. Ми біжимо до Нього, бо Він – не просто людина, але й Він водночас правдивий Бог. Він був з ізраїльтянами в пустині і ті, що вірували в Нього – жили.  Так само й сьогодні з вами.

У час спокуси Він підтримає вас і дасть всі необхідні полегшення, аби ту спробу ви могли витримати.  Господь Христос дуже добре знає про наші спокуси. Адже Він не просто Бог всевідаючий, Він Богочоловік. Він Сам був спокушуваний і Він добре знає, що то таке спокуса. Усі спокуси диявола Ісус переміг задля нас.  Власне кажучи, Він перемогу над спокусами здобув на нашому місці, аби сьогодні нас не було звинувачено дияволом у наших гріхах, які ми скоїли були, піддавшись на спокусу противника людського роду.  

Наш Господь Ісус Христос за всі наші гріхи приніс Себе Самого, святого і вічного Бога та досконалу і святу людину у жертву на хресті.  Його досконала і свята жертва за гріхи всього світу була прийнята і це підтверджено воскресінням із мертвих розп’ятого Господа життя, в Ім’я Якого ми маємо прощення усіх наших гріхів.  Заради Нього нас проголошено перед Богом виправданими і дітьми Божими, і спадкоємцями вічного життя. Вірою в Христа ми маємо всі ці чудові Божі дари. Вірою в Христа всі чудесні Божі обітниці стають нашими.  І одна з цих обітниць якраз стосується нашого опору спокусам.

Сьогодні Боже Слово каже, що наш Бог – вірний.  На Нього ми можемо завжди покладатися. І Бог не дасть, аби ми випробовувалися більше ніж це може знести наша нова людина, народжена знову від води і Духа у купелі Святого Хрищення.  Диявол, звісно, буде використовувати різні підходи, аби спокусити нас до відступництва, до блуду або до будь-якого іншого гріха, але памятаймо, що диявол у Бога на короткому повідку – він привязаний наче пес і коли Господь буде бачити, що спокусник надто близько до вас підбирається, то Він смикне його за ланцюга і відтягне від вас. Чому Бог це робить?  Бо Він не лише всемогутній, але й люблячий. Він любить вас і хоче, аби ви не падали жертвою диявольських інтриг, а вели життя угодне Богові, а в кінці вспадкували Боже Царство.

Хтось може сказати: «Ну, а від мене Він диявола чомусь не відтягнув. Нечистий мене спокусив».  Любі брати і сестри, Бог ніде не каже, що коли ви будете бігти до диявола та його спокуси, то Він весь час буде кудись диявола відтягувати.  Апостол Яків (1:14-16) застерігає: «Кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. Не обманюйтесь, брати мої любі!» Спокушується та людина, яка хоче спокуситися і не чинить належного опору спокусі.

Але не так із віруючими, каже нам сьогодні Господь Святий Дух. Він каже, що Бог віруючим «при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її».  Зараз відбуваються Олімпійські ігри. Зазвичай перемагають ті спортсмени, хто наполегливо тренується, має належну підготовку перед іграми, а не під час них чи після них.  Так само і в час спокус.  Християни будуть мати спокуси допоки існує цей грішний світ із його князем дияволом.  Але перемогу над спокусою будуть мати ті, що вишколюють віру, весь час перебувають у духовних вправах.

Добра для нас новина та, що весь цей вишкіл і всі ці духовні вправи для нас виконує Сам Господь.  І для цього в Нього є два потужні інструменти, два прекрасних тренажери, які розбудовують наші духовні мязи і спроможність легше зносити всякі спокуси. Один із цих інструментів Божих – Його святе та непомильне Слово, яке ми читаємо, слухаємо і яке проповідується в нашій Церкві.  Бо через це Слово Господь Святий Дух творить нашу віру і зміцнює її, а вона, ця віра і чинить опір усім спокусам, зменшує їхній тягар і виявляє правдиве значення. 

Ця християнська віра каже: «Я знаю, куди веде спокуса.  Хоча й виглядає вона такою привабливою дорогою, всю обсаджену квітами із таким чудесним пунктом призначення, але  щойно ступиш на неї, як одразу вона перетворюється на провалля і людина летить в палаючі глибини аду і опиняється у товариства свого лютого ворога, диявола.   Він не бажає мені добра, а лише зла. А я надіюся на Христа, мого Господа. Я знаю, що Він любить мене і доказом цієї любові є Його хрест, відцвяшини на руках і ногах Сина Божого, Його проколотий бік і порожній гріб, з якого на третій день Він воскрес, аби сьогодні бути зі мною, давати мені прощення гріхів і вічне життя у Його Царстві».

Ця сама віра не хоче відступати від Христа і пригортається до Нього у Таїнстві Святої Вечері, яка є другим інструментом Божим, що зміцнює нашу віру, а отже й робить спокуси легшими, бо у хлібі та вині, Син Божий причащає вас Своїми правдивими тілом і кров’ю і замешкує всередині вас і на Себе бере ваші тягарі, якими тяжкими вони би не були.    Коли ви горнетеся до Нього, то пройдете крізь спокусу, як Він. Власне тоді крізь спокусу Він проходитиме Сам, а вас нестиме на Своїх люблячих руках.

І ця сама віра, створена Словом, отримана в Хрищенні, покріплена у Святій Вечері, відкидає горду зарозумілість і самовпевненість і спонукає нас промовляти: «Я  сам надзвичайно слабкий і кволий.  Сам я дуже легко можу впасти у спокусу. І, власне кажучи, чим більш самовпевненим я ставатиму, тим слабкішим і кволішим я є і тим легше дияволові буде мене звести.  Але коли я у кволості своїй горнутимуся до Христа, мого Господа в Його Слові і Таїнстві, то зможу повторювати разом із Апостолом Павлом: «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі» (Фил. 4:13). Будь з нами Господи, зміцнюй нас і допомагай нам.  Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.

Немає коментарів: