Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 19 серпня 2012 р.

Проповідь на День Преображення Господнього


                             РОЗМОВА ПРЕОБРАЖЕННЯ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.  І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.  І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.  І озвався Петро та й сказав до Ісуса: «Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі». Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!» А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно... А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: «Уставайте й не бійтесь!» Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса. А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: «Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне».  (Матвія 17:1-9).

Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місці прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:2, 3)  Амінь.

Дорогі брати і сестри, кажуть, що  в Сполучених Штатах Америки найбільше грошей заробляють юристи та лікарі.  Причина цього, певно, криється в тому, що люди не хочуть мати жодних проблем – у взаєминах зі світом їх повинні знімати саме юристи, які добре знають закони, а у хворобах – їх повинні знімати лікарі, які є, або принаймні, мають бут фахівцями з продовження людського життя. Часом цю нішу юристів та лікарів прагнуть зайняти деякі церкви.  Церкви, які зрощені зі світом, пропонують свою протекцію у цьому-таки світі. Інші апелюють до плоті і, як це роблять шамани та ворожки, пропонують різноманітні зцілення та звільнення від усіх можливих «проклять». Аби зрозуміти якою є церква, варто прислухатися до розмови, яка ведеться у тій церкві.  Про кого та розмова і про що та розмова?

Так само варто звернути увагу і на власні вуха – на те, кого ми слухаємо і що нам подобається слухати.  В Книзі Повторення Закону (18:18-20) Бог дає пророцтво про Христа, кажучи: «Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу. І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того. А той пророк, що зухвало відважиться промовляти Моїм Ім'ям слова, яких Я не наказав був йому говорити, і що буде говорити, і що буде говорити ім'ям інших богів, хай помре той пророк.».  Бог обіцяє покарати усіх фальшивих пророків, усіх, хто відвертає увагу людей від Христа Спасителя на щось інше.  Бог також обіцяє покарати усіх тих, хто не слухатиме того, що говорить Христос, тобто усіх тих, хто не буде розмірковувати про слова Христа та вірити словам Сина Божого. 

Сьогодні, коли церква зібралася, аби святкувати День Преображення Господнього, нам слід добре дослідити свої серця, чи весь час ми слухали Слово Христове, чи розмірковували про нього, чи довіряли ми всьому, що каже Господь Христос. Коли ж ви цього не робили, коли ваша увага була зосереджена не на правді Божій, а на фальші світу цього, то – горе нам, бо ми відступилися від нашого Бога.  Сьогодні час розкаятися.  Сьогодні пора повернутися до Христа. Сьогодні Господь Святий Дух, запрошує вас, що каєтеся у гріхах своїх, у подорож на гору Преображення Господнього.

Ця подорож почалася через шість днів після двох вчинків Апостола Петра. Перший вчинок – велике сповідання Петром: «Ти Христос, Син Бога Живого!» (Мт. 16:16).  На це сповідання Господь дав таке пояснення: «Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець…» (Мт. 16:17, 18). Але було ще одне «сповідання» - «сповідання плоті» Петрової після того, як Син Божий став навчати Своїх учнів про майбутні страждання у Єрусалимі, смерть від рук провідників храму та воскресіння з мертвих.  Отже Петро був порадив Христові: «Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде!» (Мт. 16:22).  Господь Всемогутній добре бачив, хто стояв за цією порадою Св. Петра і промовив Петрові: «Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!» (Мт. 16:23). Два сповідання за коротенький проміжок часу – сповідання, яке дане Богом, і «сповідання», навіяне сатаною, яке прагну уникнути хреста і страждань.

І ось блаженного і розкаяного Петра, а з ним ще Якова та Івана, які також любили поговорити про мирську владу і світське щастя, Господь забирає із Собою на гору. Їх всього троє, але згідно з Божим Словом для свідчення достатньо двох або трьох свідків. І там відбувається чудо - Христос «перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло». Господь Христос виявляє перед ними Свою велич Боголюдини. Там – внизу Він її стримував, але тут божественність сяє крізь людськість, як сонце. Так має бути, бо про Христа пророкував був пророк Малахія (4:2): «Для вас, хто Ймення Мого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінні Його». Це Сонце Правди, вічний Божий Син, не лише сяє Сам, але й змушує сяяти Свою одежу, виткану в грішному світі і осяює все довкола Себе. 

Це про Нього, Христа у славі писатиме один із цих трьох учнів, які прийшли на гору, Іван у своєму Євангелії (1:14): «І ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця». І Його, Христа у славі, Апостол Іван побачить ще раз у своєму земному житті, коли Господь дасть йому особливе Об’явлення, яке записане в останній книзі нашої Святої Біблії – він пише, що побачив: «посеред семи свічників Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу і підперезаного по грудях золотим поясом. А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум'я огняне.  А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води» (Об. 1:13-15).

Це про Христа у славі писатиме пізніше церквам Апостол Петро: «Ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі» (2 Петр. 1:16). Ці троє самовидців тепер бачать прославленого Господа і то не лише Його, але й «ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним». 

Мойсей, який уособлює собою Закон і Ілля уособлює собою пророків стоять поряд з Ісусом і ведуть розмову. В оповіді про багатого і Лазаря, на Закон і пророків вказує патріарх Авраам, отець віри, докоряючи усім, хто замість Слова бажає чуд: «Мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!» А потім додає, що віра – таки від слухання: «Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!» (Лк. 16:29, 31).  Мойсей і пророки свідчать про Христа. Тут Мойсей і Ілля, що вже належать до Церкви Торжествуючої – поряд з Христом.

Але про що їхня розмова?  В Євангелії від Святого Луки написано, що Мойсей та Ілля «з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити» (Лк. 9:31). Вони говорили про вас, дорогі брати і сестри. Вони говорили про викуплення, яке Ісус Христос мав здійснити у Єрусалимі, вони говорили про Його хресну жертву, якою ви викуплені від усіх ваших гріхів і провин.  Центральне послання розмови Церкви, що вже перебуває на небесах – викупне діло Христове, прощення, яке вам здобуває Господь Ісус Христос на Голгофі.   Ось про що свідчать Закон і пророки.  Ось чому Ісус каже: «Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!» (Ів. 5:39).

Але яка реакція Петра?  Чи він хоче йти в Єрусалим і стояти під хрестом Спасителя?  Чи він хоче взяти свого хреста і йти слідом за Сином Божим?  Ні! Поки-що Петро хоче заснувати монастир прямо тут на горі Преображення, втекти від світу в нього і жити там, поза болями і бідами світу, поза Хрестом Голгофи і поза власним хрестом учня Христового. Він хоче залишатися на горі Преображення. Він хоче залишатися ближче до небес і каже: ««Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі»

Звісно, на небесах, які вже здобув для нас Христос – набагато краще, ніж тут, у грішному, переповненому бідами світові. Там – вічне життя, без болю, без страждань і смерті. Там всі Божі святі, що вірували в Христа і помирали у вірі в Нього. Там, любий наш Господь, в Імя Якого ми прощені і виправдані.  Там – блаженство, щастя, радість. Про цю радість співав у вірі цар Давид: «Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!» (Пс. 22:6). Йому вторить Апостол Павло: «Знаємо-бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний. Тому то й зідхаємо, бажаючи приодягтися будівлею нашею, що з неба»(2 Кор. 5:1, 2).

Але не встиг Петро ще завершити своєї доктрини про чернецтво і втечу в грішному тілі від світу цього та від хреста, як роздається могутній голос, який перекриває всі голоси усіх святих, бо це голос Бога Отця: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!»   Отець навіть не каже, щоб ми слухалися однаково святих Отців і Христа, а слухалися Христа, Єдинородного Божого Сина, бо лише Він має життя і лише заради Нього ми – прощені і лише в Ньому ми маємо життя, бо Він – наше життя. «Його слухайтеся», - каже Отець. Лише Він – Улюблений. Лише Він віддає Своє життя за вас.  Лише Він помирає на хресті і лише Він воскресає з мертвих, аби вже ніколи не помирати, а царювати вічно по правиці Отця. Тож про Нього розмірковуйте. Йому вірте.  На Нього надійтеся. І будете жити, як живий Він. Слухайтеся Сина, як Його слухали Мойсей та Ілля і ви будете теж сяяти в Царстві Небесному, як сяють усі вірні святі.

Горе Петрові, горе Якову, горе Іванові!  Ну хто тягнув Петра за язика? Ну хто вкладав грішні думки в голови іншим двом учням?  Ну навіщо їм втікати від хреста, якщо дорога до небес лежить через хрест Ісуса, а всі подорожні до Царства ідуть лише тоді, коли на їхніх плечах теж лежить їхній, власний хрест?  Горе й нам, коли ми хочемо опинитися на небесах без Христового хреста і нашої власної подорожі під хрестом!

Почувши слова Отця: «попадали учні долілиць, і полякалися сильно... А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: «Уставайте й не бійтесь!»  Ці самі слова нашого Господа сьогодні стосуються і вас. Уставайте розкаяні і не бійтеся.  Усі ваші гріхи обмиті Христовою кровю на Голгофському хресті. Як Христос був поряд зі Своїми учнями і промовляв до них слова втіхи, так само Він поряд із вами і промовляє слова втіхи з Євангелія.  Як любить Він Петра, Якова та Івана, розкаяних грішників, так само любить Він і вас, розкаяних грішників із парафії Воскресіння. 

     Як торкався Він лагідно Петра, Якова та Івана, не менш лагідно торкається Ісус і вас у хлібі та вині Святої Вечері, якою підтверджує Він прощення усіх ваших гріхів і провин і велику, нерозривну спільноту, що маємо ми у єдиній і святій Церкві із нашим Спасителем, Христом.  Уставайте й не бійтесь – гріхи ваші прощені, небеса розкриті, оселі небесні для вас Христос приготовлені,  бо до Христа світ торкався жорстоко – бичуванням, і цвяхами, і хрестом, і списом.  Але все це Ісус перетерпів заради вас, аби до вас Бог був лагідним і добрим упродовж цілої вічності.

Завершуймо нашу сьогоднішню подорож на гору Преображення.  Бермо хрести наші і ходімо за Христом із гори Преображення у ворожий світ, в якому панує гріх.  І проповідуймо Євангеліє, бо Христос вже постраждав і воскрес, і царює, і хоче, щоб усі люди вірували в Нього і цією спасенною вірою осягали прощення, були виправдані, а вкінці разом із усіма святими взяли участь у воскресінні життя, яке Він учинить, коли повернеться у славі Останнього Дня.  Тоді відбудеться ваше преображення і ви будете, як Мойсей та Ілля. А до того часу розмова наша, розмова Церкви хай буде розмовою Преображення – розмовою про хрест Ісуса і про Його воскресіння, розмовою про прощення і виправдання, розмовою про вічне життя заради Божого Сина, розмовою Євангелія.  Заради Ісуса. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.

Немає коментарів: