Святий Дух робить їх [віруючих] не лише мужніми та
відважними, але й настільки безпечними та щасливими, що вони п’яніють від
великої і щедрої радості. Давид таким чином говорить тут про духовну силу,
радість і сп’яніння – силу Божу (Рим. 1:16) і радість в Святому Духові, як
називає її Св. Павло і блаженним сп’янінням, в якому всі люди наповнюються не
вином, яке для розпусти, а Святим Духом (Еф. 5:18). І це – броня та зброя, якою Господь Бог
оснащує Його віруючих проти диявола і світу, тобто, Він вкладає Слово у їхні
вуста і в серця їхні дає мужність, тобто Святого Духа. Безстрашно та в
бадьорості - в такому оснащенні атакують вони своїх ворогів. Вони змітають і
долають їх, незважаючи на всю ворожу силу, мудрість і святість. Такими воїнами були Апостоли в День
П’ятдесятниці (Дії 2:1 і далі). Вони
встали в Єрусалимі проти наказу імператора і первосвященика і діяли так наче
вони – справжні боги, а всі інші – проста саранча і вони натискали в усій силі
і радості так наче вони сп’яніли, а дехто з них навіть насміхався і говорив, що
вони понапивалися молодого вина. Але з
пророка Йоіла Св. Петро показав, що вони наповнені не вином, а Святим Духом. По
тому Він розмахує мечем своїм, тобто розтуляє уста і проповідує і одним ударом
рятує від диявола три тисячі душ.
Мартін Лютер, З
тлумачення двадцять третього Псалма
Немає коментарів:
Дописати коментар