Рости на спасіння (проповідь)

вівторок, 18 серпня 2015 р.

Обирати менше зло з двох

     Тому кожен, хто хоче проголошувати Христа та сповідувати, що Він – наша праведність, одразу буде змушений вислуховувати, що він «зараза» (Дії 4:5), який все збурює. «Ті, що світ сколотили», – кричали юдеї про Павла й Силу, «і сюди ось вони поприходили!  Вони всі проти наказів кесаря чинять» (Дії 17:6, 7). І в Діях 24:5: «Ми переконались, що цей чоловік – то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі».  Подібним чином язичники скаржаться у Діях 16:20: «Ці люди наше місто бунтують». Так звинувачують сьогодні мене в тому, що я створив гамір у папстві та в усій Римській імперії. Якби я мовчав, то все добро, яким володіють сильні озброєні мужі було би в мирі (Лк. 11:21), а папа нас більше не переслідував би.  Але тоді затьмарилося б Євангеліє Христове. З іншого боку, якщо я говоритиму, то буде занепокоєно та перевернуто папу.  І таким чином треба втратити папу, який є тимчасовим або Христа, Який є вічний, і вічне життя із Ним.  Але треба обирати менше зло з двох. Радше хай буде перекинутий земний і тимчасовий папа, ніж Той, Хто є небесний і вічний!
Коли Христос у духові передбачив, що за Його проповідуванням слідуватиме великий неспокій і революція у світі, то Він утішався таким чином (Лк. 12:49): «Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!»  Таким чином сьогодні ми бачимо, що через переслідування і богохульство наших опонентів та зневагу й невдячність світу за проповідуванням Євангелія слідує багато зла. Це нас настільки непокоїть, що ми часто думаємо, відповідно до плоті, що було би краще, якби вчення про благочестя ніколи не розповсюджувалося, аніж порушувався громадянський мир, як це сталося по його проголошенні.  Але відповідно до Духа, ми мужньо з Христом проголошуємо: «Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!»  Щойно цей вогонь запалає, одразу постануть великі зрушення. Бо спровоковано не якогось там царя чи князя, а бога цього світу (2 Кор. 4:4), а він – могутній дух і пан усього світу.  На цього великого ворога нападає слабке Слово, яке проповідує Христа розп’ятого.  Відчуваючи його божественну силу, Бегемот[1] рухає усіма своїми суглобами, крутить хвостом і «обертає море в окріп» (Йов 41:23).  Це – джерело заколотів і бунту в світі.

Мартін Лютер, з Лекцій на Галатів




[1] бог цього світу.

Немає коментарів: