Давид не має на увазі Бога в Його простоті або
абсолютності, а має на увазі Бога, Який через Свого Сина мав спасти світ,
відповідно до обітниці, даної отцям. Тож, коли Давид говорить про Бога, то між
ним і турком, юдеєм чи папістом існує величезна різниця. Вони говорять про
угоду з незрозумілим богом, бо беруться до поклоніння, що не має Слова Божого –
вони не горнуться до зовнішніх ознак, якими Бог об’явив
Себе в Христі. Але це означає втрачати Христа повністю. Нагадую про це вам
часто, аби через надлишок релігії ми не втратили Христа, поза яким немає
жодного бога чи поклоніння.
Немає коментарів:
Дописати коментар