понеділок, 24 грудня 2018 р.

Проповідь на Надвечір'я Різдва Христового


   ЗЯВИЛАСЯ БОЖА БЛАГОДАТЬ

                         (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці, і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса, що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих (Тита 2:11-14).

            Христос рождається! Славімо Його! 

Дорогі брати і сестри, один із дослідників північно-американського континенту ішов на захід безконечними і великими рівнинами-степами. Аж раптом він підійшов до різкого обриву. Далі починався Великий Каньйон. Його довжина – понад 450 кілометрів, ширина – від 8 до 25 кілометрів, а глибина до півтора кілометра.  Наш дослідник, захоплено дивився на цю глибоку ущелину, якій не було видно кінця й краю і вигукнув: «Саме це зявитись не могло!»

Відвідувач, який не чув про Христа, прийшовши на наші Різдвяні служби, і побачивши Різдвяну ялинку, гірлянди, вертеп, почувши колядки теж може сказати: «Саме це зявитись не могло!» Справді, саме це зявитись не могло. Найперше Різдво створив Бог.

Сьогодні наш любий Апостол Павло повертає усіх нас до того найпершого Різдва цими простими словами «з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей». Цю благодать в людській плоті найперше побачили Йосип і Марія, яка «породила… свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них»... (Лк. 2:7). 

Про цю благодать, що спасає всіх людей, розповідає Ангел Господній пастухам: «Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме» (Лк. 2:10-12).

За цю благодать величає ангельський хор Бога, звіщаючи «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!» (Лк. 2:14) і цю благодать поспішають побачити пастухи до Віфлеєму, а прийшовши туди вони побачили «Дитинку, що в яслах лежала. А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено» (Лк. 2:16, 17).  

Бачите, любі брати і сестри, коли пастухів осяяла слава Господня, то вони «перестрашились страхом великим».  Нам, грішним людям, є чого боятися слави Господньої. Бо заплата за гріх – смерть. Тож людина не може бачити Бога в обличчя і жити. Через це страх пастухів – природний. Як природний страх учнів Христа, коли вони бачать Його в Преображенні. Як природний страх римської варти, яка стає свідком виходу воскреслого Христа із гробу. 

Але коли пастухи приходять до Віфлеєму, то вони не наповнюються від побаченого великим страхом. Вони взагалі не бояться. Бо вони не бачать пишноти і блиску. Вони не бачать навіть звичайного людського помешкання. А що вони бачать? Вони бачать ясла у яких лежить сповита Дитина. Ось так виглядає Божа благодать у ту найпершу Різдвяну ніч – сповита Дитина у яслах.

Благодать дуже відрізняється від усього іншого. Вона діаметрально протилежна до Закону і до гніву Божого на гріх. Благодать – це незаслужена нами Божа любов до нас, грішних. І ця благодать з’явилася до усіх людей. Ця благодать – у Христі.  Це благодать Божа. Це благодать Христова. 

Де є Христос – там благодать. У те найперше Різдво благодать лежала сповитою у яслах і на руках старенького Семена. До цієї благодаті проказала шлях мудрецям Віфлєемська зоря. Її прагнув знищити Ірод. І проти неї донині веде запеклу боротьбу диявол і весь світ, який лежить у злі.

Вони терпіти благодаті не можуть.  По всіх кінцях землі вони пропонують ерзац-благодать, її замінники і переконують, що спасіння людей – у тих замінниках, а не в благодаті. Вони кличуть: «Працюй над собою, займайся самовдосконаленням, роби добрі діла, здійснюй паломництва до святих місць, поклоняйся різним святам і звертайся по них за поміччю, трудись, виконуй наші правила, і, можливо, ти спасешся!»  Вони так галасують, вони настільки швидко будують свої монастирі та інші святині, що може здатися ніби вони мають рацію.

Але Писання каже зовсім інше: «З'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей!» Не діла, не паломництва, не труди і не молитви, не паломництва і не виконання правил спасає, а спасає благодать – сповите Дитя у яслах, Дитя на руках Семена, дванадцятирічний Ісус у храмі, Агнець Божий, на Якого показує перстом Іван Христитель, Господь, Який ходить усім Ізраїлем і проповідує Євангеліє.

Христос, Божа благодать і поза Ним немає ні благодаті, ні спасіння. Але де є благодать Божа, де є Христос – там рай, там Царство Боже, там правда і праведність, там прощення гріхів, там воскресіння і там вічне життя. Стаєнка у Віфлеємі із яслами, в яких лежало сповите Дитя, найменше нагадувала рай. Але водночас на цілому світі не було іншого місця, яке було би настільки близько до раю і навіть самим раєм.

Так само як і Юдея, коли Ісус ходив нею і проповідував, не нагадувала Ізраїль за часів Давида і Соломона. Вона була окупована язичницьким Римом, який визискував свою колонію економічно, а до того ж своїм язичництвом кидав виклик Самому Богові. Проте не було місця на землі більш благодатного, як окупована Юдея, якою ходив Христос, народжений у Віфлеємі.

Бо там, де Він промовляв: «Твій гріх прощений», там гріх зникав. Кого Син Божий торкався, той зцілювався і хто торкався благодаті Божої, той одужував. На весіллі, воду благодать Божа перетворювала на вино, а пятьма хлібинами і двома рибинами насичувались десятки тисяч людей та ще й залишалися дванадцять повних кошів їжі. Ось що таке Божа благодать!

А коли Ісус зустрічав похорон, то похорон закінчувався не плачем, не сумом, а радістю та співами і жартами, адже покійні воскресали, бо  Ісус – це Дорога, і Правда, і Життя. А де є Він, Життя, там місця смерті немає. Ось що таке Божа благодать, яка зявилася для всіх людей!

Але найвеличніше ця Божа благодать проявилася не у Віфлеємських яслах, про які ми сьогодні згадуємо і про які ми чуємо у ці Різдвяні дні з Євангелія. Ця Божа благодать виявилася найбільше на Голгофському хресті. «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). 

Ось де спасіння було здійснене для всіх людей. Ось де Божа благодать, Божа невимовна любов, Ісус Христос, стає на наше місце і замість нас, забирає усі наші гріхи на Себе і зазнає пекельних мук, усю повноту Божого гніву і обмиває усі наші гріхи Своєю невинною і святою кров’ю.

Бог во плоті, святий і невинний Богочоловік Ісус Христос стає винним замість кожного з вас, любі брати і сестри. Він приносить Себе Самого у жертву за усі ваші гріхи та провини, аби вам більше ніякий гріх не зараховувався.  Він помирає за кожного з вас, аби ви не перебували більше у владі вічної смерті. І Він виходить переможцем над смертю у Своєму світлому воскресінні на третій день, аби вам, що віруєте в Христа, зараховувалась Його праведність.

Ось як спасає вас Божа благодать, яка з'явилася для всіх людей тієї першої Різдвяної ночі у Віфлеємі. Кожен, хто вірує в Ісуса Христа – той спасенний.  Не ділами, не прощами, не виконанням сотень і тисяч правил, а винятково з Божої благодаті самою вірою в Божого Сина, самою вірою в Ісуса Христа, благодаті, що зявилася для всіх людей у Віфлеємі.

І хоча Віфлеєм – місто Юдине, Божа благодать спасає всіх людей, хто вірує в Народженого у Віфлеємі Христа. «Саме це з’явитися не могло!» – вигукує вражений дослідник, дивлячись на Великий Каньйон у США. ««Саме це з’явитися не могло!»  – вторять йому ті, що святкують радісно Різдво. Спасіння не можливе ділами, а лише з Божої благодаті, самою вірою в Христа, лунає євангельське Різдвяне послання, яке ми сьогодні починаємо оспівувати нашими колядками.

Ні, наше спасіння – винятково діло Божої благодаті, що з’явилася для всіх людей. І в Європі, і в Америці, і в Азії, і в Африці, спасає всіх людей лише Божа благодать, яка з’явилася для всіх людей і для всіх народів на світі у Віфлеємі Юдейському і була сповита, і була покладена у ясла, і якій першими прийшли поклонитись пастушки, через що ми і співаємо: «Пастушки з ягнятком, перед Тим Дитятком на колінця припадають, Христа-Бога величають!»

Ця благодать спасає нас через віру. Іншого способу спастися Бог нам не давав. Він через Своїх Апостолів каже: «Нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12)  і: «Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім» (Дії 16:31).

А коли ти віруєш в зявлену благодать Божу, в Ісуса Христа, то ти вже належиш не світові, а Христові. І ти тоді ходиш з Ним, і чуєш Його Слово. І в тобі живе Його Дух. І ця благодать тебе весь час навчає і каже: «Ти бачиш довкола цю безбожність, це беззаконня, цю зажерливість і гонитву за грошима і багатствами. Ти бачиш, як диявол і світ, не лише кличуть до тебе надіятися на власні діла, але й вимахують перед тобою усіма можливими принадами, аби ти відступився від Бога і пішов дорогою, що обіцяє тобі достаток і пишність, і розваги, і багатства. Але ти вже знаєш, що та безбожна дорога закінчується там, де благодаті немає, а є справедливість – у невгасимому огняному озері аду». 

Але на цьому навчання благодаті не спиняється. Далі благодать Божа переводить наш погляд знову на Христа, на Віфлеєм і на Юдею, і на Голгофу, і на воскресіння, і на порожній гріб, і на Доброго Самарянина, і на радість. І Дух Христів, Який живе у вас, Дух благодаті дає вам бажання і здібності до поміркованості, праведності і побожності, а також спонукає вас поспішати робити справжні добрі діла – діла, які є плодами вашої віри в Христа, наче чудові яблука чи грушки, які є плодами яблунь і груш. 

І в цій вірі ми також чекаємо на «з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса». Благодать зявилася до всіх нас, і далі серед нас перебуває у Слові і в Таїнстві, і через них діє і спасає нас самою вірою в Христа. Але цей час благодаті завершиться другим приходом Христа – з’явленням Його у славі і тоді Він у ту славу, славу воскресіння, і вічного життя у Царстві Небесному, забере кожного з вас, любі брати і сестри, що зібралися цього вечора, аби почати святкувати з’явлення благодаті Божої, Різдво нашого Спасителя Ісуса Христа. В Його Ім’я. Амінь.

Христос народився!  Славімо Його!

Немає коментарів: