Рости на спасіння (проповідь)

четвер, 6 травня 2010 р.

РЕДАКТОРСЬКА ЗІ СТЯГУ


Стаття з останнього числа "Стягу":

ПРИЙДИ, ВОСКРЕСЛИЙ СПАСИТЕЛЮ!

 Церква знову перебуває у Великодній порі.  Ми, християни, вітаємося один з одним словами: «Христос воскрес!  Воістину воскрес!» У вітальних листівках ми бажаємо один одному добра і радості.  І, справді, ми маємо особливу пасхальну радість у ці пятдесят днів, що належать до великодньої пори та тривають до П’ятидесятниці.  Ця радість має, безперечно, своє коріння у перемозі Христа Спасителя над гріхом, дияволом і смертю.  Ця радість виливається у наш пісне спів: «Христос воскрес із мертвих!  Смертію смерть здолав і тим, що в гробах життя дарував!» 
Виходячи із цієї радості, перші християни, перебуваючи у цьому світові, сповненому гріха, несправедливості та смерті, молилися до Спасителя: «Прийди, Господи Ісусе!»  Вони вірили, що з приходом Христа, буде воскресіння мертвих і вони воскреснуть (або будуть перемінені) до вічного життя у Божому Царстві, у якому вже не буде жодного зла, жодного гріха, а лише радість, досконалість і щастя.  Так Церкву навчали апостоли.
З огляду на цю віру ранніх християн, дивним виглядає сподівання тих християн, які із захопленням споглядають на сходження «благодатного вогню» перед Великоднем у Єрусалимі, а потім полегшено зітхають: «Ой як добре, цей світ протриває щонайменше ще один рік!» Ось так фальшиве чудо породжує фальшиві уповання і творить фальшиве умиротворення.
Розпочнемо з чуда, яке покликане довести правдивість учення того, в кого запалюється цей огонь. Навряд чи  це підстава для захоплення правдивістю учення.  Св. Апостол Іван застерігає проти таких чудес у Книзі Об’явлення (13:13, 14), в якій ідеться про життя Церкви незадовго до приходу Христа: «І чинить вона [звірина Антихриста] великі ознаки, так що й огонь зводить з неба додолу перед людьми. І зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано їй чинити». 
Зведення, сходження огню – дуже сумнівна та небезпечна ознака, особливо коли вона стосується до фактичного заперечення Біблійного учення про виправдання самою вірою, без діл Закону. Це каже Слово Боже. Воно також говорить, що саме нам слід використовувати, аби перевірити правдивість учення Церкви. Повертаємося знову до апостольських часів: «[Верійці] були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є» (Дії 17:11). Верійських християн Господь Святий Дух називає шляхетними за те, що вони правдивість учення перевіряли Писанням. Сьогодні ми можемо стверджувати, що шляхетні та розумні ті християни, які перевіряють учення будь-якого проповідника Біблією, тобто так, як це робили в апостольські часи.
І, повертаючись до надії деяких християн, що світ цей ще триватиме довго-довго, хочу, аби всі ми згадали слова із нашого Символу віри: «Чекаю воскресіння і життя будучого віку». Чекаю воскресіння мертвих, тобто бажаю, аби воно настало.  Чому? Тому, що для християн, авторів Нікейського Символу віри Христос був не Суддя, а Спаситель, Який дає вічне життя і самою вірою в Нього ми – виправдані. Тому, що на Голгофу Він поніс усі наші гріхи та провини і там приніс за них досконалу жертву.  В Його Ім’я ми вже прощені і виправдані. Тому, що «Христос воскрес із мертвих!  Смертію смерть здолав і тим, що в гробах, життя дарував!» Для християн другий прихід Господа Христа – свято і бажана подія, якою почнеться їхнє вічне щастя в життя з Господом Церкви і Спасителем. Єдина, свята, соборна і апостольська Церква не може не бажати, аби Христос повернувся швидше, бо це її віра і про це свідчить Слово, яке дане їй Богом.  Прийди, Господи Ісусе!  Амінь.
Ілюстрація: Ікона учасників Нікейського Собору

Немає коментарів: