ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ГОТОВНОСТІ УЧНЯ ДО СВЯТОГО ПРИЧАСТЯ

Із Закритого Причастя (звичаю ранньої Церкви) з'явилася практика пастирів досліджувати тих, що бажають причаститися.  Так було упродовж усієї історії Церкви. В ранній Церкві учнів Катехізису до Вівтаря вперше запрошував єпископ, бо важливо було, аби готовність людини до Таїнства стала відомою й поза межами місцевої парафії.... Учням Катехізису ніколи не дозволялося самим визначати про свою готовність до Причастя.

Клемет Пройс "Вогонь і посох: лютеранське богослов'я на практиці"