Рости на спасіння (проповідь)

понеділок, 22 листопада 2010 р.

У Святій Вечері Ісус приходить до грішників


    Церква, що стоїть на sola scriptura ніколи не може забувати про те, що Господня Вечеря є також памятною поживою.  “Робіть це на спомин про Мене.”  Чи хтось із великих мужів світової історії коли-небудь запроваджував таку памятну вечерю про себе, як це зробив Ісус у Своїй Вечері?  Чи був коли-небудь заповіт вірніше виконаний від цього?  “На прощення гріхів?”  Чи якась церква зберегла це вірніше від церкви sola fide?  Відповідно до Римської доктрини ніхто не може приймати причастя з тих, що перебувають у смертному гріхові, бо з такою особою, як пояснює Хома (S. th.  3. 79. 3), Христос обєднуватися не може.  Лютеранська доктрина вірить, що Ісус приходить тільки до таких людей, бо Він – Спаситель грішників.
            Проти нерозумного заперечення, що вже перед Причастям ми одержуємо прощення у відпущенні, Лютер сказав був, що саме є необхідним.  Ми не можемо одержувати прощення достатньо часто і повинні його одержувати всіма способами, бо залишаємося грішниками допоки не помремо, навіть хоча у вірі ми є праведними.

Герман Зассе, Господня Вечеря у Лютеранській Церкві, Лист до лютеранських пастирів, № 6,       Травень 1949.

Немає коментарів: