Рости на спасіння (проповідь)

четвер, 25 листопада 2010 р.

Хочу бути в маленькій отарі

Яку би мету цим своїм «Духом» не ставили перед собою ці лицеміри, я не бажаю поділяти її з ними.  Хай милосердний Бог вбереже мене від Християнської Церкви у якій кожен – святий!  Я хочу бути і залишатися в церкві та маленькій отарі полохливих, кволих і нездорових, які відчувають і визнають жалюгідність своїх гріхів, які зітхають і невпинно кличуть до Бога про втіху та поміч, які вірують у прощення гріхів і страждають від переслідування заради Слова, яке вони сповідують і навчають чисто, без домішування.  Сатана – підступний негідник.  Через своїх фанатиків він хоче підманути простодушних до віри в те, що проповідування Євангелія – марне.  Вони кажуть: «Потрібні більші зусилля». «Ми мусимо вести святе життя, нести хреста та терпіти переслідування». І такою подобою само-виробленої святості, яка суперечить Слову Божому, зводяться багато людей.  А наша праведність і святість – Христос.  У Ньому, а не в собі самих, ми маємо досконалість (Кол. 2:10).  І знаходжу я втіху в словах Павла і горнуся до його слів, промовлених у 1 Кор. 1:30, що Ісус Христос: « став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням». 

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана

Немає коментарів: