понеділок, 31 травня 2010 р.

ГОСТІ З ХЕРСОНУ

Вчора в парафії Воскресіння на службі Божій побував пастир херсонської парафії Святої Трійці, о. Сергій Сомін та його дружина Вікторія.  В неділю Святої Трійці пастир Сомін виголосив проповідь на текст із Євангелія від. Св. Івана 3:1-17, провів частину літургії і разом зі мною роздавав Святу Вечерю причасникам. Після служби Божої наша парафія звернулася до Господа поблагословити отця Сергія і його дружину многими та благими літами.

середу, 26 травня 2010 р.

ЧАС ЗАКОНУ ТА ЧАС БЛАГОДАТІ

Тому християнин поділений таким чином на дві пори. До тієї міри, до якої він – плоть, він – під Законом. До тієї міри, що він – дух, він – під Євангелієм. До його плоті завжди горнуться пожадання, жадібність, амбіція, гординя тощо. Так само роблять і невігластво та зневага до Бога, нетерпіння, нарікання і гнів проти Бога, через те, що Він розладнує наші плани та зусилля і через те, що Він не відразу карає нечестивих, які Його зневажають. Тому якщо ви не будете дивитися на щось інше поза плоттю, то ви залишитеся назавжди під часом Закону. Але ті дні повинні скоротитися, бо інакше не спаслася би жодна людська істота (Мт. 24:22). Кінець має бути поставлений для Закону тоді, де він закінчується. Тому час Закону – не навіки, а має свій кінець – Христа. Але час благодаті – навіки, бо Христос, померши один раз за всіх, ніколи більше не помре (Рим. 6:9-10). Він – вічний, тому й вічний час благодаті.

Мартін Лютер З Лекцій на галатів.

неділю, 23 травня 2010 р.

ПРОПОВІДЬ НА НЕДІЛЮ П'ЯТИДЕСЯТНИЦІ


              РІКИ ЖИВОЇ ВОДИ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: «Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!  Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його».  Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. (Івана 7:37-39а).

            Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого            (2 Петр. 1:2).  Амінь.

           Дорогі брати і сестри,
я вже не раз у різних інформаційних виданнях натрапляв на такий вислів, що війни наступних століть будуть війнами за воду.  Існують спеціальні карти, які показують країни, де люди вже помирають від того, що в них немає питної води.  Також є такі країни, де питної води обмаль.  Цікаво, що саме до таких країн, за деякими даними, належить Україна.   Вода поволі стає найбільшою цінністю людства. Без золота можна прожити все життя. Без металу можна теж прожити все життя.  Без їжі можна протриматися декілька тижнів.  Але без води смерть настає всього на всього за декілька днів.  Вода – найважливіший елемент людського життя.  Навіть наші тіла на дві третини насправді складаються із води.

Сьогоднішній наш євангельський текст також говорить про воду в нашому житті. Мільйони людей, живуть нічого не підозрюючи про проблеми з водою на нашій планеті і я підозрюю, що ще більше людей живуть, не маючи жодного уявлення про воду, про яку в сьогоднішньому тексті говорить Син Божий.  До цих людей належали колись також і ми. 

Бо так само, хоча тіло складається на дві третини з води, сама людина складається не лише з тіла, але й з духа.  Від зневоднення в людини настає велика проблема.  Якщо в наше тіло не потрапляє свіжа чиста вода, наші тіла отруюються токсичними речовинами і врешті тіло помирає.  Тобто хоча вода є всередині нас самих, ми все-одно повинні пити воду ззовні, інакше ми помремо.

Так само із духом, хоча в нас є дух, наша душа, ми повинні мати Духа ззовні, бо цей дух, із яким ми народжуємося вражений токсинами гріха і мертвий ще до народження.  Наші тіла отримують  живлення від годувальників.  Якщо не годувати тіло новонародженої дитини, то таке тіло незабаром помре.  Але ж людина складається не лише з тіла, але й з душі. І якщо цю душу не очистити від смертельного токсину-гріха, то людина залишатиметься духовно мертвою.

Апостол Павло звертаючись до ефесян (2:1), пише, що вони: «мертві були через…  провини й гріхи».  Без води Святого Духа людина назовні може виглядати дуже здоровою, мати рожеві щоки, весело сміятися, бути оптимістом, зробити чудову карєру, але всередині душа її буде як пересохла земля: вся покрита пилом, порепана, у тріщинах, на якій немає жодного живого місця. В Посланні до римлян (8:9) Апостол Павло каже: «Коли хто не має Христового Духа, той не Його». 

Не маєш Христового Духа – значить не Христів.  Не маєш Христового Духа – значить не маєш вічного життя.  Не маєш Христового Духа – значить промайне як красне літечко твоє життя і ти помреш, аби цілу вічність перебувати в жахливих муках аду.   Невіруюча людина, душа і тіло без води – Святого Духа, буде горіти, як суха трава, але не згорати, а горіти весь час.   

Дорогі брати і сестри, дослідіть-но уважно свій стан – чи не нагадує ваша душа пересохлої землі без води Духа?  А як щодо ваших родичів?  Як щодо ваших батьків, дітей і внуків?  Що в них в душі?  Яке буде їхнє майбутнє?  Навіть якщо вони влаштовані матеріально, мають або здобувають хорошу освіту, заробляють непогані гроші, мають добре здоров’я – що буде з ними через декілька десятків або навіть сотню літ.  Що буде з ними, коли настане Останній День і буде вершитися суд Божий, а ми точно знаємо слово Господа: «Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства…  Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже» (Ів. 3:3, 5).

Без Духа Божого у Царство Небесне і у вічне життя не увійти. Убита токсином гріха душа приречена до смерті.  Проте є добра новина.  І її сьогодні звіщає нам Божий Син, наш Спаситель, Ісус Христос.  «Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!»   Чуєте, Ісус каже, коли хтось спрагнений води – Святого Духа, хай сміливо приходить до Нього і пє.  Просто так, вільно, безкоштовно, скільки хочеш – бери і пий.  Одержуй Святого Духа – рясний, цілющий, живильний дощ на свою душу, і хай вона оживає.  Ставай живою людиною, з живим духом, з душею, оживленою Святим Духом і живи вічно!

Чотири роки тому після панічних прогнозів про майбутні війни за воду, а саме 2006 року ООН зробила цікаву заяву про воду на землі. Суть цієї заяви зводилася до того, що на землі є достатньо води для всіх шести з лишком мільярдів людей.  Цікаво – води вистачає для всіх людей!  Чому ж тоді мільйони людей потерпають від браку води, а дехто навіть помирає від того, що води немає?  Відповідь, яку дає ООН така: доступ до води багатьом людям закритий через корупцію і погане управління.  Ось в чому причина! Хтось просто займається здирництвом із нещасних, убогих людей, які потерпають від браку води, а хтось просто байдужий до своєї праці і не виконує вміло та ретельно своїх обовязків!

На жаль, так буває часто і в духовному світі.  Чому в нашій країні і в цілому світі так багато невіруючих, так багато людей, які приречені до вічних мук у пеклі? Через корупціонерів у церковних шатах, через менеджерів, яким було доручено роздавати безкоштовно Євангеліє, а натомість вони намагаються перетворити його собі на джерело прибутку, на бізнес, не даючи щедрою міркою води – Святого Духа, Ісуса Христа усім спрагненим душам!

Бог має спасіння для всіх людей.  Лишень зважте на слова в Євангелії від Св. Івана: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне».  Бог полюбив світ, весь світ і кожного, тобто, кожну людину.  Наш Творець зглянувся над жалюгідним станом людства, кожної людини, над вашим станом і моїм і для кожного з нас дав Свого Сина Ісуса Христа.

Аби забрати з нас отруйні токсини гріха і дати нам життя, Ісус Христос, правдивий Бог і правдива людина, пішов на хрест і там на Голгофі Своєю святою кров’ю обмив вас усіх з гріхів, у яких ви народилися, які ви вчинили і за ті вчинки добра та милосердя, яких ви у своєму житті не зробили, хоча й мали таку можливість.  Він помер за кожного з нас, аби нас більше не міг звинувачувати жоден диявол, ані корумпований торговець водою життя, ані невдаха-менеджер, який не знає, що робити із прощенням гріхів, яке для всіх людей здобув Господь на хресті.

Це прощення гріхів – ваше.  Христос його здобув для вас.  І це підтверджено Його славетним воскресінням  Це підтверджено Його сьогоднішніми словами: «Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!» Приходьте самі і пийте Святого Духа з джерела чистого, відкритого для всі людей.  Джерело це називається Євангеліє.  З нього лине у ваші спрагнені, порепані від спеки та засухи гріха душі, жива вода – Святий Дух. 

Це джерело дане для вас і дане для всіх людей, адже в кожній християнській церкві, принаймні, читається Євангеліє.  Господь хоче, щоб воно лунало в проповідях. Господь хоче, щоб кожен із вас був упевнений, що заплата за ваші гріхи принесена повністю і що ви прощені повністю. І що Отець Небесний настільки кожного з вас любить, що «великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа, на спадщину нетлінну й непорочну та нев'янучу, заховану в небі для вас» (1 Петр. 1:3, 4).

Лишень пийте цю воду Євангелія часто.  Не нехтуйте приходити до євангельського джерела.  Так само, як чиста джерельна вода очищує ваше тіло, виводячи з вашого тіла токсичні елементи, так і вода Євангелія – Святий Дух, очищує вас, щедро поливаючи ваші зранені та занепокоєні душі втіхою Христовою, Його праведністю, Його милосердям, Його любовю, запевнюючи вас, що там де Він – там будете й ви: у Царстві Божому, бо Христос царює і повернеться у славі судити живих і мертвих. 

Господь каже: «Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його».  Ріки живої води – це євангельські слова, це бажання навернути до Спасителя інших людей.  Ось яка чудова природа євангельського джерела – як ви будете з його пити, то ви не лише втамуєте спрагу, не лише отримаєте повне прощення ваших гріхів, не лише зцілите свої духовні рани та отримаєте запевнення Бога про Його до вас любов та вічне життя в Його Царстві, але й потік Євангелія солодкою музикою буде виходити з ваших вуст, як написано в Книзі приповістей: «Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу» (Прип. 25:25).  «Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є».

Запрошуйте до цього євангельського джерела і своїх знайомих.  Адже Євангельської живої води – Святого Духа вистачить для всіх людей, бо джерело це невичерпне, як і невичерпна до вас Божа любов, яка ніколи в Христі до вас не перестає (1 Кор. 13:13).   

Приводьте і приносьте до євангельського джерела і дітей ваших.  Це ж і за них помер Христос. І для них Він воскрес, і для них Він приготував Царство Боже і вічне життя.  Це ж про любов саме до Ваших дітей промовляє Господь: «Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким» (Мт. 19:14).  Хай Святий Дух виливається на них у Таїнстві Хрищення і хай Він у них стане ріками живої води, щойно вони навчаться ходити та говорити й спілкуватися зі своїми однолітками.

Приходьте до Христової Вечері: споживайте Його правдиве тіло і пийте Його правдиву кров, про яку Він каже, що вона – правдиве пиття, бо це вони вас єднають із Христом, Який посилає нам Святого Духа – чисту джерельну воду Євангелія, яка призначена для всіх людей.

Сьогодні ми святкуємо неділю Пятидесятниці.  У ту першу неділю Господь Святий Дух зійшов на всіх віруючих.  Бо така природа Євангелія – прощення для всіх вас, Божа любов для всіх вас, життя вічне в Царстві Божому для всіх вас. В Імя Христа.  Амінь.

А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.  Йому слава та влада на вічні віки, амінь  (1 Петр. 5:10,11).

суботу, 22 травня 2010 р.

ЗАВТРА

Завтра, як на те буде свята Божа ласка та воля, ми будемо святкувати День П'ятидесятниці.
Під час вивчення Катехізису ми будемо розглядати Перший Член Апостольського Символу віри. Біблійний урок буде присвячено дослідженню 2-го розділу 1-ого Послання Cв. Апостола Павла до солунян, а служба Божа будуватиметься довкола слів Євангелія від Св. Івана, розділ 7, вірші 37-39.

Розклад на завтра:

9:30 - Основи християнської віри (Катехізис)


10:00 - Біблійний урок


11:00 - Служба Божа і Недільна школа для дітей


Київська парафія Воскресіння проводить служіння у приміщенні Інституту Математики, вул. Терещенківська, 3 (біля станції метро "Театральна"). Ласкаво просимо!

четвер, 20 травня 2010 р.

ЗЕМНА ДОЛЯ ЦЕРКВИ

Оскільки Церква є витвором Христа, вона мусить поділяти Його земну долю:  "Бо Який Він, такі й ми на цім світі (1 Ів. 4:17, пор. Ів. 15:18-21).  "Він став однією хлібиною із нами вірою" (Лютер).  Це означає, що "все, що відбувається із Христом, формує прообраз для Церкви".

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"

середу, 19 травня 2010 р.

ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ГОТОВНОСТІ УЧНЯ ДО СВЯТОГО ПРИЧАСТЯ

Із Закритого Причастя (звичаю ранньої Церкви) з'явилася практика пастирів досліджувати тих, що бажають причаститися.  Так було упродовж усієї історії Церкви. В ранній Церкві учнів Катехізису до Вівтаря вперше запрошував єпископ, бо важливо було, аби готовність людини до Таїнства стала відомою й поза межами місцевої парафії.... Учням Катехізису ніколи не дозволялося самим визначати про свою готовність до Причастя.

Клемет Пройс "Вогонь і посох: лютеранське богослов'я на практиці"

понеділок, 17 травня 2010 р.

РІК УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРШОКНИГИ - ПРОДОВЖЕННЯ

На Рівненщині створять культурний центр і музей «Пересопницьке Євангеліє»

17-05-2010
До урочистого відзначення 450-річчя створення Пересопницького Євангелія готується влада та громадськість Рівненщини.
Джерело РІСУ

пʼятницю, 14 травня 2010 р.

РІК УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРШОКНИГИ

Верховна Рада України проголосила 2011 рік Роком  української першокниги.  Під першокнигою мається на увазі Пересопницьке Євангеліє - перший переклад староукраїнською мовою Євангелія, який був здійснений у монастирі селі Пересопниця, неподалік від сучасного міста Рівне 1561 року. На думку українського вченого та перекладача Біблії, митрополита Іларіона (Огієнка) переклад здійснювався із одного з лютеранських перекладів, які на той час вже існували. У той час українські землі перебували в складі Великого Князівства Литовського і українська культура та церква розвивалася в контексті загальноєвропейської культури та перебувала під значним впливом Реформації.  Сподіваюся, що постанова Верховної Ради України "відзначити на державному рівні в серпні 2011 року відзначити 450-ліття Пересопницького євангелія" буде втілена в життя та посприяє не лише тому, що до села Пересопниці прокладуть нарешті, можливо, нормальну дорогу та створять у Пересопниці Дім  Української Першокниги, але й увазі до християнської книги саме українською мовою.

четвер, 13 травня 2010 р.

МОЛИТВА НА СВЯТО ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО

Всемогутній Боже!  Твій Син Єдинородний, наш Господь Ісус Христос, вознісся на небеса. Дай, щоб ми також возносилися у серці та розумі і постійно перебували там із Ним, Господом, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

суботу, 8 травня 2010 р.

ДЕНЬ СВ. ЄВАНГЕЛІСТА І АПОСТОЛА ІВАНА

   «Що Він мав на увазі?», - запитувалися рабини. «Ми посилали вас, аби ви оцінили Його вчення і дізналися, чи Він бува не слідує традиціям. Чи приведуть Його погляди до заворушення чи можна цього чоловіка терпіти?»
    «Він – інший», - відповідали їм їхні колеги. «До Нього линуть усі. Його вчення вражаюче, а Сам Він залишає багато запитань. Ми почуємо Його знову, якщо Він прийде на свято».
    Релігійні лідери в Юдеї розпитувалися про служіння Івана Христителя та переживали про його вплив (Євангеліє від Св. Івана 1:19-28). Але, почувши Ісусове вчення, вони збагнули, що вскочили в халепу (Євангеліє від Св. Івана 4:1-3; 5:18). Ісус навчав із великою сміливістю та простою мовою кидав виклики людським припущенням. Але багато висловів Ісуса запрошують до глибшого їх осмислення, бо виявляють вони вічні таємниці віри. Апостол Іван зосередився зокрема на збірці визначних висловів Ісуса». Такими словами Лютеранська Навчальна Біблія робить вступ до особливостей читання Св. Євангеліста та Апостола Івана. Вітаю всіх вас із його Днем, Днем улюбленого учня Христа Спасителя!

пʼятницю, 7 травня 2010 р.

З ДНЕМ ДОКТОРА К. Ф. В. ВАЛЬТЕРА, УЧИТЕЛЯ ЦЕРКВИ!

  Сьогодні ми згадуємо День доктора К. Ф. В. Вальтера (1811-1887 р. р.), учителя Церкви, відомого американського лютеранського богослова, одного з провідників Лютеранської Церкви Міссурійського Синоду та автора славетних лютеранських творів, одним із яких є "Належне розрізнення між Законом і Євангелієм", збірник вечірніх лекцій, які доктор Вальтер прочитав для своїх студентів. Частинку його вісімнадцятої лекції, де доктор Вальтер нагадує про Біблійну доктрину відпущення гріхів, яка, на жаль, масово вийшла з ужитку в величезній кількості "традиційних" і "нетрадиційних" церков у пост-радянському розумінні цього слова. Далі доктор Вальтер:


Якби Христос не воскрес, тоді ми не змогли би здійснювати відпущення гріхів, бо на якій основі ми би його базували? Допоки Бог-Отець не визнав діла Христового примирення і викуплення, допоки Він не відпустив гріхи Христові, а в Ньому і всім людям, воскресивши Христа з мертвих, до того часу ми, смертні, що стали виправдані, говорити не могли: «Будь бадьорий! Прощаються тобі гріхи твої, і запис про них стерто. Лише віруй!». Це проголошення засновано на тому факті, що Бог-Отець прославив Христа, нашого Заступника, і, таким чином, проголосив у присутності небес і землі, що всіх людей викуплено і примирено, а їхні гріхи - прощено.
Під час мого першого візиту до Німеччини понад тридцять років тому, я почув, на жаль, від високоповажного та віруючого служителя заяву про те, що мирянин може проголошувати правди великої втіхи іншим людям, але не може надавати відпущення гріхів, бо це - той привілей, який Бог зберіг за служителями, рукопокладеними та поставленими Церквою. Поняття, яке мав цей церковник про відпущення гріхів, було власне папістським. Я боровся проти тієї точки зору, яку він висловив, наполегливо, але безуспішно. Ця заява, повторена за Папою - що гріхи прощаються тоді, коли про те заявляє служитель, а не тоді, коли це робить мирянин, - є жахливою.
Ні, видалення гріхів не засновано на таємничій силі пастиря, але на тому факті, що Христос уже давно забрав гріхи світу, і кожен повинен повідомляти цей факт своєму співвітчизникові. Це - обовязок особливо, звісно ж, проповідників, - але не через те, що їм властива якась окремішня сила, але через те, що Бог призначив їхнє служіння для роздавання засобів благодаті - Слова і таїнств. За крайньої необхідності стає очевидним, що мирянин має владу робити те, що робить прелат або суперінтендант, і до того ж ця влада є настільки ж дієвою.
З усіх цих фактів ви бачите, що наша доктрина про відпущення гріхів є цілком протилежною до доктрини папістів. У ній немає і сліду від папства. Папа проклинає нашу доктрину і гидує нею. Хіба не робить він рішучих заяв про те, що жодна людина не може бути впевненою у своєму спасінні або виправданні? Беллармін, названий найбільшим папським богословом, пише в розділі про виправдання (розд. 3): «Доктрина про те, що в цьому житті люди не можуть здобувати впевненості про віру щодо їхньої праведності, за винятком декількох людей, яких Бог вважає достойними мати цей факт, об’явлений їм особливим об’явленням, - ця доктрина є точкою зору майже всіх богословів». Він має на увазі наступне: «Я дам вам Біблію і попрошу вас знайти в ній ваше ім’я і, зокрема, запевнення про те, що ваші гріхи прощено. Його ви там не знайдете. Але є кілька людей, як-от: Петро і Павло, яким Бог обявив цей факт у надприродний спосіб. Але ви не можете бути певними про своє виправдання і спасіння». Хіба це не огидна доктрина диявола? Римська Церква називає себе матір’ю всіх церков, але відбирає від християн усю втіху та каже їм просто в обличчя: «Ви не можете бути впевненими у своєму спасінні. Вам треба дочекатися аж до часу після смерті, допоки ви не ввійдете до вічності, аби виявити це з власного досвіду». В цьому вченні є жахлива, диявольська жорстокість.
На противагу гідності сповідальника, Лютер наголошує на важливості віри у відпущення гріхів. Навіть якби сповідальник був абсолютно святою особою, без найменшої неправедності та безвадним, навіть якби він був зразковим святим, це не додало би і найменшої йоти до дієвості відпущення гріхів. Але Слово Євангелія, без якого ніхто не може здобути спасіння, є могутнім і корисним, - воно робить відпущення гріхів дійсним. Ось за що хапається спасенна віра і ось на чому вона будує, - а не на особистості сторони, яка проголошує відпущення гріхів.

четвер, 6 травня 2010 р.

РЕДАКТОРСЬКА ЗІ СТЯГУ


Стаття з останнього числа "Стягу":

ПРИЙДИ, ВОСКРЕСЛИЙ СПАСИТЕЛЮ!

 Церква знову перебуває у Великодній порі.  Ми, християни, вітаємося один з одним словами: «Христос воскрес!  Воістину воскрес!» У вітальних листівках ми бажаємо один одному добра і радості.  І, справді, ми маємо особливу пасхальну радість у ці пятдесят днів, що належать до великодньої пори та тривають до П’ятидесятниці.  Ця радість має, безперечно, своє коріння у перемозі Христа Спасителя над гріхом, дияволом і смертю.  Ця радість виливається у наш пісне спів: «Христос воскрес із мертвих!  Смертію смерть здолав і тим, що в гробах життя дарував!» 
Виходячи із цієї радості, перші християни, перебуваючи у цьому світові, сповненому гріха, несправедливості та смерті, молилися до Спасителя: «Прийди, Господи Ісусе!»  Вони вірили, що з приходом Христа, буде воскресіння мертвих і вони воскреснуть (або будуть перемінені) до вічного життя у Божому Царстві, у якому вже не буде жодного зла, жодного гріха, а лише радість, досконалість і щастя.  Так Церкву навчали апостоли.
З огляду на цю віру ранніх християн, дивним виглядає сподівання тих християн, які із захопленням споглядають на сходження «благодатного вогню» перед Великоднем у Єрусалимі, а потім полегшено зітхають: «Ой як добре, цей світ протриває щонайменше ще один рік!» Ось так фальшиве чудо породжує фальшиві уповання і творить фальшиве умиротворення.
Розпочнемо з чуда, яке покликане довести правдивість учення того, в кого запалюється цей огонь. Навряд чи  це підстава для захоплення правдивістю учення.  Св. Апостол Іван застерігає проти таких чудес у Книзі Об’явлення (13:13, 14), в якій ідеться про життя Церкви незадовго до приходу Христа: «І чинить вона [звірина Антихриста] великі ознаки, так що й огонь зводить з неба додолу перед людьми. І зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано їй чинити». 
Зведення, сходження огню – дуже сумнівна та небезпечна ознака, особливо коли вона стосується до фактичного заперечення Біблійного учення про виправдання самою вірою, без діл Закону. Це каже Слово Боже. Воно також говорить, що саме нам слід використовувати, аби перевірити правдивість учення Церкви. Повертаємося знову до апостольських часів: «[Верійці] були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є» (Дії 17:11). Верійських християн Господь Святий Дух називає шляхетними за те, що вони правдивість учення перевіряли Писанням. Сьогодні ми можемо стверджувати, що шляхетні та розумні ті християни, які перевіряють учення будь-якого проповідника Біблією, тобто так, як це робили в апостольські часи.
І, повертаючись до надії деяких християн, що світ цей ще триватиме довго-довго, хочу, аби всі ми згадали слова із нашого Символу віри: «Чекаю воскресіння і життя будучого віку». Чекаю воскресіння мертвих, тобто бажаю, аби воно настало.  Чому? Тому, що для християн, авторів Нікейського Символу віри Христос був не Суддя, а Спаситель, Який дає вічне життя і самою вірою в Нього ми – виправдані. Тому, що на Голгофу Він поніс усі наші гріхи та провини і там приніс за них досконалу жертву.  В Його Ім’я ми вже прощені і виправдані. Тому, що «Христос воскрес із мертвих!  Смертію смерть здолав і тим, що в гробах, життя дарував!» Для християн другий прихід Господа Христа – свято і бажана подія, якою почнеться їхнє вічне щастя в життя з Господом Церкви і Спасителем. Єдина, свята, соборна і апостольська Церква не може не бажати, аби Христос повернувся швидше, бо це її віра і про це свідчить Слово, яке дане їй Богом.  Прийди, Господи Ісусе!  Амінь.
Ілюстрація: Ікона учасників Нікейського Собору

середу, 5 травня 2010 р.

ІЗ САЙТУ "УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ"


Пропоную вашій увазі публікацію, яку сьогодні розмістив на сайті "Україна та українці".

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ АКУШЕРСТВА ТА УКРАЇНА
  
   Мій календар нагадав мені, що сьогодні – Міжнародний день акушерства.  У цей день я хочу подякувати Богові за всіх відданих Господу людей, які є сьогоднішніми «бабами–сповитухами» (Вихід 1:17-21), які допомагають українським матерям при народженні дітей.  Разом із тим, за повідомленням журналу «Кореспондент» (число 15), Україна сьогодні – країна абортарій Європи.  Саме в нашій країні здійснюється найбільша кількість убивств ненароджених дітей на нашому континенті. Торік було вбито, згідно з офіційною статистикою, 156 000 дітей у материнських утробах… Пам’ятаймо, що так само, як Господь благословляв акушерок минулого за їхню відданість Богові, так само Він поблагословить «баб-сповитух» сьогодення і неминуче покарає убивць у білих халатах.  *Господи, благослови вірних Тобі «баб-сповитух» України та настав на правдиву дорогу, дорогу Життя усіх українських акушерів і акушерок.  Амінь.*

суботу, 1 травня 2010 р.

ЯКИЙ СУСПІЛЬНИЙ СТАН УГОДНИЙ БОГОВІ

  Зі Слова Божого, безперечно, ми мали би дізнатися, що релігійні ордени папістів, а лише їх вони називають святими, - нечестиві, бо про них немає заповіді Божої або свідчення у Священних Писаннях. А з іншого боку, ті інші способи життя, які мають Слово і заповідь Божу – святі і запроваджені божественно. Та в той час ми були занурені в таку безпросвітну темряву, що ні про що не могли судити правильно. А тепер, коли мерехтить світло Євангелія, то про всі способи життя на світі ми може зробити певне і надійне судження. На основі Слова Божого ми проголошуємо непохитне переконання, що спосіб життя слуги, який є вкрай низьким у очах світу – набагато угодніший Богові, ніж всі чернецькі ордени. Тому що Бог підтверджує, схвалює і прикрашає Своїм Словом не статус монахів, а статус слуг.

Мартін Лютер З Лекцій на галатів.