МИЛОСЕРДНИЙ І СПРАВЕДЛИВИЙ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'ям Господа. І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: «Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях». І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав, та й сказав: «Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо народ цей твердошиїй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спадком Своїм. А Він відказав: «Ось Я складаю заповіта перед усім народом твоїм. Я чинитиму чуда, які не були творені на всій землі і в жодного народу. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню його з тобою, який він страшний!» (Вихід 34:5-10).
Божій Церкві, … посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор.1:2, 3) Амінь.
Дорогі брати і сестри, майже все останнє століття для України і нашого народу пройшло наче якесь нічне жахіття. Здається ми мали всі можливі біди: світову війну, соціалістичні повстання, комуністичну агресію, політичні репресії, страшний геноцид українського народу голодомором, знову політичні репресії, знову світову війну, знову голод, політичні переслідування, занепад економіки і так далі. Коли дивитися на історію України з довшої перспектики, то вона може видатися однією чорною смугою – цю історію, як колись висловився один із діячів Української Народної Республіки «читати без заспокійливого неможливо».
Чому ми далі так живемо і ніяк не можемо вибитися із тих нещасть, що випадають на долю українського народу? Хтось може й далі, звісно, звинувачувати всіх можливих зовнішніх ворогів, економічні кризи, які вряди-годи, потрясають весь світ, але це буде лише уникання реальності, яка набагато страшніша і набагато серйозніша. І реальність ця називається – гріх. І це не тільки гріх, який панує у світі, але насамперед наш гріх, гріх особистий, який живе в нашому тілі і який впродовж стілкох поколінь панував, а часто й досі панує над українцями, над нашими тілами та душами.
Відсутність спротиву гріхові закінчилася масовим боговідступництвом українців у першій половині ХХ століття, коли чимало українців пішли за диявольською наукою більшовиків і ментально в тій науці перебувають донині. Показна релігійність, яка супроводжується байдужістю до Божого Слова і до дня Господнього – інший дуже поширений сьогодні наш національний гріх. А ще брехливість, крадіжки, блуд, заздрість, убивства немовлят в материнських утробах через аборти – жахливі гріхи, пороки, які наче рак роз’їдають українське суспільство – все це не видно хіба що зовсім сліпій людині, людині, якій бог цього світу, диявол, засліпив очі, затулив вуха і спалив совість. Пороки підносяться зіпсутим, нашим корумпованим світом до рангу чеснот, а чесноти виставляються на посміховисько, як ретроградність, старомодність, відсталість і невміння жити.
Як можна ставити пам’ятники Сталіну, святкувати річниці заснування комсомолу, хвалити тиранів-богоборців радянського періоду і надіятися, що Бог поблагословить таку країну і такий народ? А є ще ж ціла вічність. Де ми її проведемо, якщо будемо і далі перебувати в гріхах? Господь так каже про долю відступників: «Диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки… Хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...» (Об. 20:10, 15). Горе усім тим, що перебувають поза Словом Божим, поза Христом! Горе всім, хто насолоджується гріхом!
Аби зрозуміти наш жалюгідний стан, послухайте, що каже Господь про Себе у сьогоднішньому Писанні – Він «не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях». Ось де причина багатьох проблем нашого сьогодення. Згрішили ще прадіди, а наслідки гріха відчувають правнуки. Батьки пішли проти Бога – страждають їхні діти і ще декілька наступних поколінь. Ми можемо подумати – ну що ж покоління це приблизно 25 років, отже в 2017 році, коли минеться 4 покоління, все піде на краще. Не зовсім так. Бо батьки, як правило, навчають своїх дітей. І навчені невіруючими батьками діти так само будуть невіруючими і будуть грішити проти Бога і таким чином оцей ланцюг провини може тривати аж до кінця світу.
Так само і в церквах, якщо хтось із пастирів відступився від чистого Божого Слова і почав навчати всупереч Писанню, і якщо фальшивої проповіді не спинити, то починається справжнє лихо і як застерігає Господь Святий Дух через Апостола Павла: «їхнє слово, як рак, буде ширитися» (1 Тим. 2:17). І тоді фальшиве вчення руйнує правдиву віру в Бога і провокує до жахливих переступів спочатку проти Першої Скрижалі Декалогу, а потім і проти всіх інших заповідей, починаючи від заповіді: «Шануй свого батька і матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь Бог твій дає тобі». І так може відбуватися з покоління в покоління упродовж століть, тисячоліть, а то й цілої вічності, яку переступники Божої волі, приречені провести в аду.
Кайтеся, дорогі брати і сестри. Кайтеся за свої минулі вчинки. Просіть у Бога прощення. Але не впадайте у відчай. Бо сьогодні наш Господь також каже нам, що Він – «Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх». Господь – Бог милосердний. Він не мстивий і Він не кровожерний. Через пророка Єзекіїля Він каже: «Скажи їм Як живий Я, говорить Господь Бог, не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?» (Єз. 33:11).
Милосердний Бог хоче, аби ви жили. Він – наш Творець. Він виткав ваше тіло в материнській утробі. Він бачив усі ваші дні, коли вас ще не було. І Він хоче, аби ви були з ним зараз і цілу вічність. Він – Бог милостивий, Бог благодатний. Він – джерело бллагодаті, джерело незаслуженої нами любові. Євангеліст Іван, описуючи народження Божого Сина, так говорить про безмежжя цієї благодаті: «А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать. Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа» (Ів. 1:16, 17).
Аби ви жили, Бог виявив Свою милість, Свою благодать у найвеличніший і найшляхетніший спосіб – Його вічний Єдинородний Син стався людиною, аби взяти на Себе усі наші гріхи. Від першого покоління і до останнього, від Адама і до останньої людини, яка народиться в цьому грішному світі – Він забрав усі до одного гріхи на Себе. Аби сьогодні вас не було засуджено, аби ваші гріхи не залишалися на вас, аби вони не переходили на ваших дітей, внуків і правнуків було засудженого Його, Ісуса Христа праведного.
Благодать у тілі – це Ісус Христос. Милосердя – це Ісус Христос. Милість – це Ісус Христос. Досконала любов – це Ісус Христос. Він Божий Син. Він – вічний. І ось на Нього на Свого Єдинородного і святого Сина Божого Бог кладе провини ваші, ваших дітей, внуків і правнуків. Аби ви не були покарані і, аби на вас не перебував гнів Божий повіки, весь Божий гнів спрямовується на Ісуса Христа, розп’ятого на Гологофі.
Господь у нашому сьогоднішньому тексті каже, що Він – довготерпеливий. Уявіть лишень скільки Господь Ісус витерпів до хреста і на самому хресті. Усякий можливий біль і всякі можливі пекельні муки вилилися на Його тіло і на Його душу. Він мав достатньо сили і влади, аби припинити всі Свої страждання будь-якої миті, зійти з хреста, розбити всіх Своїх ворогів, весь грішний світ в одну мить. Але цього Він не зробив, бо Він хотів принести жертву за наші гріхи. Він усе витерпів. І навіть сьогодні Він довготерпить нам і багатьом іншим людям, даючи нам час і можливість покаятися, повернутися до Бога і замість гніву перебувати під ласкою Божою.
Все це Ісус робив і робить, бо Він – многомилостивий. Через многоту Своєї божественної милості Він помирає, аби Бог змилосердився над нами. І Він змилосерджується – помирає замість нас Його Син Єдинородний, щоби перейшовши смерть і гріб на третій день воскреснути та проголосити нас виправданими. І ця правда залишається незмінною. Незмінна Божа любов. Незмінна жертва Ісуса Христа на Голгофі. Незмінна сила Його воскресіння і Його правда, Його вірність кожному промовленому Ним слову, кожній погрозі покарати гріх і кожній обітниці прощення та благословення усім, що вірують в Христа і покладаються на Нього.
Він дотримується Свого Слова. Він дотримується Своєї милості до вас. Сьогодні до вас Він виявляє Свою милість тим, що прощає всі ваші гріхи та провини. Сьогодні Він виявляє до вас Свою милість тим, що Бог Ісусом Христом перериває ту жахливу спадкоємність гріха та вічної смерті, а дає вам Свою милість, вибачає вашу провину та гріх. Сьогодні Його милість виявляється проголошенням благословення на ваших дітей, внуків, правнуків, праправнуків і так аж до тисячного покоління!
Мойсей правильно відгукується на вияв цієї милості Господньої. Він «поквапно вклонився до землі, і впав, та й сказав: «Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо народ цей твердошиїй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спадком Своїм». Мойсей вірує і через віру розуміє, що ця милість до тисячного покоління буде лише там, де є Сам Господь Бог. Бог хоче бути з вами. І Він сьогодні вже перебуває з вами так як обіцяв бути. Він перебуває з вами у Слові.
Кожного разу, коли ми збираємося на Біблійний урок недільного ранку – Господь з нами, бо Він Сам був сказав: «Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них» (Мт. 18:20). Він перебуває серед нас у час літургії, коли ми збираємося довкола Слова і Таїнства. Він вислуховує наші молитви і виливає на нас Свою благодать, Свою любов і Свою милість. Так само як і віруючим Старого Заповіту, Він прощає наші провини і наші гріхи і робить нас Своїм спадком. А бути Його спадком означає вспадкувати не лише Його любов і Його опіка в цьому дуже швидкоплинному і минущому житті, але й вспадкувати небесну спадщину і вічне життя у Царстві Божому.
Сьогодні Господня милість до вас виявляється у тому, що Ісус Христос у Своїй ласці торкається вас Своїми правдивими і цілющими тілом і кров’ю у Святій Вечері, аби ви змогли в Останній День зустріти Його, Царя слави і доторкатися до Нього упродовж цілої вічності, коли не буде більше ні нещасть, ані страждань. А буде вічна радість, бо Господь уклав з нами Свій Новий Заповіт у Своєму тілі та крові на прощення наших гріхів і життя вічне. Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар