Видатне становище, але не начальник апостолів

Єдність служіння і сутнісна рівність усіх служителів Євангелія виводиться із відповідних атрибутів апостольства.  Немає сумнівів в тому, що Петро мав особливе, видатне становище серед Дванадцятьох. Але він не був їхнім начальником. Ні в Петра, ні в будь-якого іншого Апостола не було "юрисдикції" над колегами (Мт. 20:24-28; 23:8-12).  Хоча, зазвичай, говорять про давання Ключів Петрові у Мт. 16:19, пильніший на це погляд показує, що Господня заява тут носить обітницю про майбутнє ("досо" - Я дам).  Виконання цієї обітниці Петро отримав разом із іншими апостолами в Ів. 20:21-23, урочисті слова якого цитуються в Катехізисі, й до них правильно ставляться як до "слів запровадження" служіння. 
Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"