Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 4 листопада 2012 р.

Проповідь на неділю Реформації


                   ВІРОЮ, БЕЗ ДІЛ ЗАКОНУ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові. Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається. А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,  що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса. Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.  Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону  (Римлян 3:19-28).

Усім… улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Рим.1:7)  Амінь.

Дорогі брати і сестри, останній тиждень ми були свідками того, як на деяких округах, як-от у Первомайську та Києві відбуваються фальсифікації результатів виборів до Верховної Ради України. Чого добиваються фальсифікатори?  Доброго результату не для українського народу, а для себе, за рахунок того таки нещасного і бідного українського народу.  Конституція для таких фальсифікаторів – ніщо.  Закон для них – ніщо.  Увагу звертають вони лише на грубу силу, бо нічого іншого вони не розуміють і не хочуть розуміти.   Скільки б заяв про власну віру вони не робили, які б великі свічки на свята вони в храмах не ставили, як би не красувалися перед телекамерами у дні та ночі великих християнських свят – нічого спільного з християнською вірою, з християнством і з Христом вони не мають.  Вони – не діти Отця Небесного. Про таких Господь Ісус Христос каже: «Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:44). Такі люди вперто та запекло грішать і думають, що Бог на їхній гріх не звертає жодної уваги.

Господь не мовчить про гріх.  Його Закон – вельми красномовний і він засуджує кожен гріх і проголошує, що кожен нерозкаяний грішник перебуває під гнівом Божим.  Ті, що беруть участь у фальсифікаціях виборів до Верховної Ради України перебувають під гнівом Божим. Ми «знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого! Страшна річ упасти в руки Бога Живого!» (Євр. 10:31)

Ще в гіршому становищі перебувають фальсифікатори Слова Божого. Вони теж  – від диявола.  Їм байдуже, що каже Бог.  Вони – подібні до фальсифікаторів, що фальшують волю народу.  А тут відбувається щось ще гірше – відбувається фальшування волі Божої! Святий Апостол Павло в 1 Тимофія (4:1, 2) навчає: «А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів, хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє».

Сьогодні Господь Святий Дух через Послання до римлян звіщає нам: «скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові». Закон промовляє до всіх людей, хто народжений у гріхові.  Його мова різка та сувора. Його мова – обвинувальний вирок людству, обвинувальний вирок кожній людині.  Апостол каже, що мова Закону спрямована на те, аби «замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові». 

Немає такої людини, яка могла би стверджувати, що вона достатньо хороша перед Богом, або що в ній є хоч якісь сили якими вона може почати догоджати Богові або з Богом співпрацювати.  Так люблять навчати фальшиві учителі, що стали рупором демонічних сил. У світі та й у церквах ми можемо почути чимало таких доктрин.  Фальсифікатори Слова Божого, які навчають покладатися на власні сили, на власний розум, на власні діла, штовхають людей просто до пекла адже вчення Бога – незмінне. Весь світ перед Богом винний. Всі люди – грішні.  Жодна людина немає сили аби робити діла, які заслужать виправдання перед Богом.  Наша праведність – ніщо.  Закон Божий проголошує це знову й знову. Упродовж тисячоліть лунає вердикт невблаганного судді: «Ти винен!»  Становище усіх людей, що хоч на краплину покладаються на власні сили, на власні діла – безнадійне. 

Але слава Богові, що Він не залишає нас без праведності.  Він дає нам Свою праведність. Дає нам Бог цю Свою досконалу, святу праведність через віру.  Іншого способу немає.  Немає таких людей, які можуть цю Божу праведність отримати якимось іншим способом, бо як каже Апостол: «Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає». В усіх Божа праведність і на всіх – каже Святий Дух, без жодних винятків з правил, без якихось обхідних або окремішніх, власних доріг до Бога.  Праведність Божа дається лише через віру в Ісуса Христа.  Не через діла, не через діла і віру, не через віру та діла, а через віру в Ісуса Христа, тобто через саму віру в Ісуса Христа. 

Іншого шляху не існує, бо всі згрішили.  Безгрішний лише Ісус Христос, правдивий Бог і правдива людина.  Всі люди позбавлені Божої слави, але не Христос – Він має Божу славу, бо Він – Бог споконвіку. Про Його славу звіщали ангели, коли Він народився від Діви Марії у Віфлеємі.  Цю славу Він приховував у час Свого земного життя і служіння, аби довколишні могли біля Нього перебувати і жити.  Частину Своєї слави Він об’явив був на горі Преображення у присутності Церкви Торжествуючої (Мойсея та Іллі) і Церкви, що воює (Петра, Івана та Якова).  Ми ж цієї слави не маємо, ми її позбавлені через гріх.  Ми не можемо прирівнятися навіть до першого Адама, вже нічого не кажучи про другого Адама – Христа, Єдинородного Сина Божого.

Проте цю божественну славу і праведність має Христос. Він її має як Бог.  Він має її, як людина.  І ми її отримуємо вірою в Нього. Апостол підкреслює те, що ми виправдовуємося перед Богом самою вірою, використовуючи слово «дарма». Адже де є слово «дарма» там не може бути «за гроші», «за послуги», «за діла».  Дарма, значить дарма – значить нічого не даючи навзамін, нічого навзамін не виконуючи, а отримуючи це виправдання на суді Божому благодаттю, тобто незаслуженою Божою любов’ю до нас людей, що згрішили і позбавлені праведності і Божої слави.

Ось чому «дарма» – бо з благодаті, з Божої любові, через, як продовжує Апостол, «відкуплення, що в Ісусі Христі».  Благодать поза Христом зрозуміти неможливо. Божу любов поза Його Сином зрозуміти не можливо.  Аби зрозуміти наскільки нас Бог любить треба поглянути на Христа, Христа розп’ятого, бо Апостол говорить про відкуплення, яке є в Ісусі Христі.  А відкуплення – не порожнє слово, воно означає відкуплення усіх наших гріхів, усіх наших провин, усіх наших переступів, як проти наших ближніх, так і проти Бога, які ми будь-коли здійснили. 

«Його», - каже Апостол, «Бог дав у жертву примирення в крові Його». Ось як Бог вас любить. Він віддає у жертву Свого Єдинородного святого Сина. Ця жертва приноситься у святій і дорогоцінній крові Христовій на особливому вівтарі – хресті Голгофи.  Там проливалася кров Сина Божого. Там Він проливає Свою кров заради кожного з нас. Там Він обмиває кожного з вас від гріхів ваших.  І там Бог примирюється з вами, бо ту жертву, жертву Сина Божого не виміряти ні багатствами землі, ані цінністю всесвіту.  В Його Ім’я, Ім’я Христа розп’ятого вас прощено. В Його Ім’я, Ім’я Христа воскреслого вас проголошено виправданими.

Господь Святий Дух каже, що це прощення, це виправдання стає вашим через віру. Він знову вживає тут це коротке, але таке вагоме слово – «віра». Наскільки ця віра важлива, настільки Господь Святий Дух ігнорує людські діла у прощенні гріхів та виправданні.  Не ігнорує Він лише віри і віру цю Він сьогодні через Апостола Павла проповідує і звеличує, аби ми звернули пильну на неї увагу та мали імунітет від тих фальшивих учителів які кричать: «Віри в Христа недостатньо!  Треба ще діла!» 

Діла, звісно, потрібні. Але не для виправдання.  Діла – плоди віри.  Якщо є віра, то будуть діла. Але виправдовуємося ми самою вірою в Ісуса Христа.  Бо якщо ми будемо додавати до нашого виправдання ще й діла, то будемо цим заявляти, що жертви Сина Божого недостатньо, що в нас самих є щось добре та гідне і цим робитимемо Бога неправдомовцем.  

Натомість ми сьогодні визнаємо: «Ми – бідні і нещасні грішники.  Ми позбавлені Божої слави. Ми – винні Богові і перед Богом.  І сьогодні ми дякуємо Богові за Його Сина Ісуса Христа, Який приніс Самого Себе в жертву за всі наші гріхи, Який обмив нас від провин наших Своєю святою кровю. В Його Імя і заради Нього ми прощені. В Його Імя і заради Ісуса Христа ми маємо вічне життя.  Не через будь-що з того, що ми зробили або заслужили, а винятково заради Божого Сина, а нашого Спасителя, Ісуса Христа.  Ми виправдовуємося вірою без діл Закону, тобто самою вірою в Сина Божого. І ця віра міцно горнеться до Ісуса Христа, вона прагне мати з Ним тісну спільноту в Його Святій Вечері, спонукаючи нас причащатися правдивими тілом і кровю Христа у Святій Євхаристії.  Вона спонукає нас очікувати воскресіння мертвих і життя будучого віку в Небесному Єрусалимі, у Царстві Божому, якому не буде кінця.

         Вчора в інтернеті я читав, як людей, що виступали проти фальсифікацій на виборах у Первомайську Миколаївської області, били.  Люди захищали правду і за захист правди постраждали від тих, хто мав би стояти на варті правди та закону.  Так часто бувало в темні віки або темні десятиліття.  Щось подібне могло статися і з Мартіном Лютером, який не злякався темних сил і виступив проти фальсифікації вчення про виправдання, головного вчення Християнської Церкви.  Деякі сподвижники Реформатора, якого вберіг Бог, відновлюючи проповідь Євангелія, стали мучениками за віру. Виступ Мартіна Лютера проти фальшування Біблії відбувся 495 років тому і  відтоді, після відновлення Євангелія, Церква, яку противники Євангелія, назвали Лютеранською, далі бореться за чистоту проповіді Євангелія, чистоту проповіді того, що всі ми – за природою грішники і всі ми виправдовуємося вірою в Христа, без діл Закону, тобто лише вірою в Христа ми отримуємо прощення, яке Божий Син здобув для нас на Голгофському хресті.  Хай благодатний Бог дає всім нам непохитної віри, аби ми, за будь-яких умов, далі стояли за цю правду і її відстоювали. Заради Христа. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).

Немає коментарів: