Тому, хай кожен, хто може, вивчить ці слова[1].
Проте ми, жалюгідні люди, тісніше горнемося до наших грошей та добра, до шани й
влади, до скупості та гріха – їх ми не покинемо і триватимемо в чиненні зла. На
ці слова уваги ми не звертаємо, а якщо людина їх одного разу почула, то вважає,
що вже все про них знає: «Кожен, хто вірує в мене, не повинен боятися суду».
Суд для неї скасовано, вона переймається ним не більше ніж ангели. Їй не
потрібен якийсь посередник на той День, бо суду вона позбулася. Їй не потрібне
заступництво святих, як і не потрібне їй чистилище. Якщо Христос не є проповідник обману, то
певним є те, що так само, як Христос не боїться суду і судити Його не можна,
так і ми віруючі, суджені не будемо. Але є ще щось більше від цього: в той День
ми, разом із Христом, будемо судити світ і всіх безбожних. Таким чином Св.
Павло промовляє: «Хіба ви не знаєте, що ми будемо судити Анголів?» (1 Кор. 6:3).
Це дає нам велику втіху та анулює страх – суд над нами скасовано через нашу
віру в Христа.
Ці слова – правдиві, але їм важко увійти в наші серця і їх важко опанувати
повністю. Навіть побожні серця сповнені отрутою і якщо їх не струснути, то вони
переймаються старими думками. Цей текст пропонує дорогоцінні ліки від таких
отруйних думок диявола. Проте чимало людей самовдоволені і слова ці вивчили
надто швидко. Та віруємо ми в них чи ні, правда все одно полягає в тому, що
всі, хто вірує в Сина, чи то діти, чи дорослі – вільні та суд їм не
загрожує. Бо ми й далі маємо Того Самого
Христа і те саме Хрищення, що їх мали Св. Петро і Св. Павло. І навіть якщо ви були закорінені в гріхові, як Св. Павло, який був убив багатьох християн і пролив
невинну кров, або як Св. Петро, який відрікся від Христа, ви все-одно охрищені
і, якщо ви віруєте в Христа, то визволені від суду, як і вони.
Немає коментарів:
Дописати коментар