Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 26 травня 2013 р.

Проповідь на 4-у неділю Великодня


            ПАСТИР ДОБРИЙ
                    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
Я – Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці. А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить. А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.  Я – Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу. Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!   (Євангеліє від Св. Івана 10:11-16)

Христос воскрес!  Воістину воскрес!

Дорогі брати і сестри, в місті Києві, на Солом’янській площі є пам’ятник працівникам внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків.  Український народ таким чином вшановує пам’ять справжніх правоохоронців, які не пожаліли свого життя заради безпеки своїх співгромадян і рідного українського народу. В Україні, звісно ж, є правдиві міліціонери, чесні і порядні офіцери, які бояться Бога і вірно служать своїй країні. 

Проте буває й зовсім по-іншому.  18 травня цього року на одному з мітингів у Києві побили журналістів. Одним із журналістів була жінка. Тренований бандит бив її, як кажуть очевидці, ногами, а міліція за цим побиттям безборонної жінки перелякано спостерігала. Потім міліціонери, люди, які носять уніформу з українським гербом, люди які приймали присягу на вірність Україні а не якійсь банді, урку, який знущався із журналістки, мовчки відпустили.  Важко уявити собі огиднішу сцену і, після побаченого, зовсім неважко повірити статистиці, яка свідчить, що сучасній українській міліції довіряє всього 1 відсоток українців. 

Фактично, українці через таку статистику промовляють, що міліцейська форма і сама наявність міліції в суспільстві, на вулицях, нічого доброго для звичайних людей не означає і цілком ймовірно, що коли біля вас стоятимуть міліціонери, очікуваного захисту від бандитів ви вже не отримаєте. Міліціонери, які потурають бандитам,  вже не служать Богові, носячи меч для карання злочинців (1 Петр. 2:14, 15), а стали натомість боговідступниками, перейшли на службу дияволові і поставили себе та наступні покоління власних нащадків під гнів Божий.

А який відсоток людей довіряє нам, любі брати і сестри, в тому, що робимо ми? Кожен із нас має власне покликання в житті.  Так само як міліцейська присяга зобов’язує правоохоронців захищати громадян від злочинців, так само і наш фах, наше покликання зобов’язує нас до певних професійних дій. І не грає ролі, ким ми є, яку роботу ми маємо або й не маємо взагалі.  Кожен з нас окрім покликання фахового, має ще й покликання родинне: бути батьком, матір’ю, сином, донькою, дідусем, бабусею. 

Як ми ставимося до свого покликання, чи ми розрізняємо добро і зло?  Як ви, любі брати і сестри, виконуєте настанову для всіх людей, котру Господь Святий Дух проголошує через Апостола Петра: «Нарешті ж, будьте всі однодумні, співчутливі, братолюбні, милосердні, покірливі. Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знаючи, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення. Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.  Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним! Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!»? (1 Петр.  3:8-12). Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!

Сьогоднішній євангельський текст серед тих, хто чинить лихе згадує зокрема наймитів.  Це – не прості наймити, яких може найняти село, аби випасати громадську череду. Господь має на увазі тих людей, які вдають із себе пастирів, священиків, які нібито служать Богові. Але вони – фальшиві пастирі і їм байдуже до долі отари.

Сьогодні Господь згадує в Євангелії і  про вовків.  Це не прості сіроманці, які часом вбігають в українські села з лісів або степів. Господь говорить про фальшивих учителів, неправдивих проповідників, які навчають людей всупереч тому, що навчає Господь у Своєму непомильному Слові, у святій Біблії.  Коли в Церкві з’являються вовки, фальшиві учителі, фальшиві пророки, то наймити ще гірше української міліції на київському мітингу 18 травня – міліція спостерігала за злочинцями і не допомагала тим, з кого знущалися бандити, а наймити ще й тікають і дозволяють фальшивим учителям губити людські душі навіки в аду.

Сьогодні Господь засуджує всіх наймитів у Його Церкві, всіх проповідників, яким байдужі істини Божого Слова, всіх пастирів, які публічно не засуджують відкритий гріх, а вдають наче нічого не відбувається.  Сьогодні Господь засуджує усіх тих проповідників, які не проповідують чисте Євангеліє Христове. Хай бояться Бога всі, хто чує Його Слово сьогодні коли Він каже: «Я – Пастир Добрий!», бо кажучи це, Він також промовляє: «Я – Бог – Пастир Добрий!» І цим відсторонює до меж пекла усіх тих, що покликані Ним до чинення добра, а роблять зло – усіх тих, хто покликаний проповідувати Його Закон і Євангеліє, а проповідують усякі нісенітниці та відверту брехню.

Сьогодні Господь стає міцним захистом для всіх розкаяних грішників: міліціонерів і політиків, батьків і матерів, синів і доньок, пастирів і мирян. До всіх, хто хоч раз у житті зрадив своїм професійним обовязкам, а сьогодні кається, промовляє сьогодні Ісус Христос. До вас, що каєтеся, звернені Його слова: «Я – Бог – Пастир Добрий!».  За наші гріхи ми заслуговуємо на смерть, тимчасову і вічну. Але Він каже вам, любі розкаяні грішники: «Пастир добрий кладе життя власне за вівці». 

Звичайний пастир, пастир сумлінний, буде захищати свою отару.  Але зазвичай пастирі, що випасають отари, за овечок своїх не помирають.  Але Ісус – зовсім інший Пастир. І вівці – не тварини, а люди.  Ці вівці – ви, любі віруючі. Ісусова доброта не знає меж.  Він хоче, аби ви не були покарані за ваші гріхи та переступи проти Бога.  Він хоче, аби ви не помирали і не були вкинуті у вічні пекельні муки вогняного озера аду.  Він хоче, аби ви, аби кожен з вас жив.

І через це заради вашого життя, Ісус кладе власне життя.  Заради кожного з нас, через наші гріхи і через наші провини Він іде на Голгофу.  За Ним, Пастирем Добрим, були готові йти десятки тисяч людей.  Після чуд, які підтверджували Його божественну природу, Його хотіли поставити царем Ізраїлю Його одноплемінники.  Петро готовий був іти заради Нього на смерть.  Але всі люди: від першої і до останньої не змогли виявити своєї доброти – всі вони були грішні. Але Ісус – Пастир Добрий і Він поклав власне життя заради всіх. 

Він завжди так робить – виконує усі Свої обітниці.  Бо це теж одна з ознак Його доброти. Його доброта стосується кожної людини і прощення, яке Він здобуває на Голгофському хресті стосується теж усіх вас, любі розкаяні і віруючі грішники – вівці Христові.  Він поклав власне життя за нас і знову на третій день Він узяв власне життя, аби кожному з вас дати життя подостатком, життя вічне, життя святе в Його Царстві.

Сьогодні Ісус Христос, наш розпятий і воскреслий Спаситель каже нам: «Я – Пастир Добрий.  Я – Бог – Пастир Добрий. Я знаю Своїх».  Він каже: «Я знаю кожного з вас, любі віруючі, на імя. Я знаю про ваші біди і про ваші потреби.  Я знаю всі ваші гріхи і кожен ваш гріх Я обмив Моєю святою і дорогоцінною кровю.  Я знаю кожного з вас, бо ви всі охрищені в Моє святе Імя. Я знаю кожного з вас, бо ви всі одягнуті в Мене.  Я знаю кожного з вас, бо Я живу в кожному братові і в кожній сестрі, що вірують в Мене. Я знаю кожного з вас по імені, бо й ви живете в Мені і кожен з вас має вічне життя».

Пастир Добрий, Ісус Христос, поклав власне життя не лише за Апостолів, не лише за євреїв, а за весь світ.  «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). Ви, любі брати і сестри, не належите до кошари Петра і Андрія Первозванного, до єврейського народу. Ви  належите до іншої кошари, до українського народу. Але попри ваше походження, навіть якщо воно увібрало в себе кров різних народів, ви належите до кошари Пастиря Доброго, Ісуса Христа.  Він вас припровадив до Себе Євангелієм і «ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога» (Еф. 2:19).

Ви стали належати до однієї отари Одного Пастиря – до Християнської Церкви.  І в цій Божій отарі – святій Християнській Церкві «нема ані геллена, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скита, раба, вільного, але все та в усьому – Христос» (Кол. 3:11). Лише завдяки Йому ви прощені.  Лише завдяки Христові ви – виправдані.  Лише завдяки Христові ви маєте вічне життя у Божому Царстві.

І ви все це маєте, отримуєте, тримаєте і насолоджуєтеся цілковито безкоштовно, задарма, без ваших діл і заслуг, бо Ісус – Пастир Добрий, а ви – Його вівці, яких Він сьогодні ще й живить Своїми правдивими тілом і кров’ю під виглядом хліба та вина Святої Вечері так, що після неї ви можете сміливо і бадьоро промовляти: «І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе» (Гал. 2:20).

Христос керує вами і всіма віруючими так, що ви тепер, будучи прощені і живучи в очікуванні повернення Христа у славі та воскресіння усіх мертвих, сміливо дієте під захистом нашого Пастиря Доброго, Господа і Спасителя, сумлінно виконуючи свої обов’язки на кожному місці, де тільки не розташовує нас в українському суспільстві Господь.  «Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,  так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени. І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри, а коли служіння будь на служіння, коли вчитель – на навчання, коли утішитель – на потішання, хто подає – у простоті, хто головує – то з пильністю, хто милосердствує – то з привітністю!» – так каже Апостол Павло в Посланні до Римлян (12:4-8). І звісно, якщо хто правдивий міліціонер, хто охороняє правопорядок, то захищаючи закон і право громадян!


Бо ми всі, любі брати і сестри, належимо до тієї самої отари, Святої Християнської Церкви і всі ми, віруючі, маємо Одного й Того Самого Пастиря Доброго, Ісуса Христа.  Ми живемо винятково Ним і в Ньому, а Він далі живе в нас і через нас Він кличе інших людей до цієї єдиної отари, яка має вічне життя – до Християнської Церкви. Його голос заступається весь час за вас. Його голос утішає вас і покріпляє вас щодня через Євангеліє. А ваш голос стає Його голосом щоразу, коли ви промовляєте Євангеліє до ваших ближніх, аби й вони отримали прощення, здобуте нашим Пастирем Добрим і, аби й вони жили вічно. Бо Христос воскрес!  Воістину воскрес! Амінь.

Немає коментарів: