Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 9 листопада 2014 р.

Проповідь на 22-у неділю П'ятдесятниці

                                                    ВІЙНА І ЗБРОЯ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
                           
Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його! Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських. Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби. Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности, і взувши ноги в готовість Євангелії миру. А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже  (Ефесян 6:10-17).

Нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Еф. 1:2) Амінь.

Дорогі брати і сестри, спершу анексія Росією Криму, а потім гібридна війна Росії проти України в Донецькій і Луганській областях виявилися найсерйознішою перевіркою українського війська за всю історію незалежності України. Попри сильний народний дух і готовність українського народу боротися за власну свободу і незалежність, виявилося, що нашу армію систематично за останні десятиліття руйнували та розкрадали. І ось – війна. Ось – бої.  А наших воїнів нема в що вдягнути. А наших воїнів нема в що взути. А нашим воїнам бракує сучасних кевларових шоломів. А нашим воїнам бракує сучасних бронежилетів. А автомати нашим воїнам видають настільки старі та зношені, що вже в першому бою їх клинить.

Гріх тих, кому народ доручив піклуватися про безпеку та оборону України приносить свої жахливі плоди насамперед у загибелі українських воїнів, а також у втраті українських земель. Спочатку був Крим, тепер Донбас. Ми молимось, аби на цьому все скінчилося та аби окуповані українські землі повернулися в склад України. Лише гірка біда привела українських чиновників до усвідомлення того, що армія має бути одягнута в найсучасніший одяг, мати на ногах найсучасніше взуття, на тілі надійний бронезахист, а також мати могутню зброю нападу, без якої поразка у війні неминуча.

Сьогоднішній наш Біблійний текст теж розглядає питання війни та зброї.  І ці слова Писання стосуються кожного з нас, бо всі ми беремо участь у війні. Ця війна почалася давно. Не з 2014 року, а іде вона з тієї миті, коли наші прабатьки Адам і Єва почули перше Євангеліє з уст Творця. І в цій війні беруть участь усі, кого Євангеліє через води Хрищення перевело до Царства Божого. В цій війні берете участь усі ви, любі брати і сестри, що віруєте в Христа і сповідуєте Нікейський Символ віри, як власне життєве кредо.

Ця війна нагадує за своєю підступністю гібридну війну Росії проти України. Ця війна, в якій ви берете участь – війна проти Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви, членами якої ви є. Проти України воює Путін і його хворі прибічники. Проти Церкви воює той, хто стоїть за Путіним і його гвардією – проти Церкви воює сатана і все його військо. Наша війна – війна проти сатани та всіх його демонів, що мають на меті знищити не стільки наше фізичне тіло та буття, як погубити нашу душу, аби ми не мали спасіння і вічного життя. Наша війна – за вічне життя.

Наш ворог – сильний. Наш ворог – страшний. Але Апостол Павло нас сьогодні підбадьорює і вигукує: «Мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!» Не бійтеся ваших ворогів.  Апостол Іван ось як підбадьорює тих, хто вірує в Христа: «Більший-бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі» (1 Ів. 4:4).  Про це, звісно знає і сатана.  Через це він буде ждати тієї миті, коли ви перестанете ходити до церкви, коли ви перестанете чути проповідь Божого Слова, коли ви перестанете причащатися істинними тілом і кровю Сина Божого, тобто він буде чекати на той час, коли ви ослабнете – точно так як чекав Путін, коли Україна стане найслабшою – саме тоді він і напав. І так само діє сатана та його військо – нечисті духи.

Через це Святий Дух закликає нас зміцнюватися. Але це зміцнення не має джерела в людях. Наша сила проти диявола – ніщо. І якби ми надіялися на власну силу і воювали лише власними силами, то це було би так наче кидатися голіруч на російського танка.  У бій треба йти могутнім і ця могутність – у Богові. Через це й каже Апостол, аби ми зміцнялися Господом та могутністю сили Його.  Нечисті духи, попри всю їхню міць – створіння і сила їхня обмежена. А Господь – всемогутній! Він може дати нас стільки сили, що одному християнинові не буде страшний навіть полк диявольських градів. Коли ми зміцнюємося Христом, слухаючи Його Слово та споживаючи Його тіло та кров, ми зміцнюємося і маємо змогу дати гідну відсіч нашому найстрашнішому духовному ворогу.

Наш народ складається не лише зі зрадливих і злодійкуватих політиків і чиновників, але й з величезної кількості порядних патріотів України. Коли почалася війна з Росією саме вони взялися за постачання обладунків для українського війська і допоки не було запущено більше-менше роботу відповідних урядових установ, саме на них лягав тягар забезпечення українських воїнів. А воїн повинен бути добре забезпеченим. Бо ворог – підступний. Ворог – хитрий. Він шукає, як вбити українського воїна, аби грабувати і нищити український народ.

Так само добрі обладунки та зброя потрібні і християнам. Нам потрібні добрі духовні обладунки та духовна зброя. Господь Святий Дух каже нам, аби ми не нехтували жодною деталлю, жодною одиницею цієї зброї, а зодягнулися в «повну Божу зброю». Вона важлива, бо наш духовний ворог – підступніший за Росію. Власне кажучи, це диявол надихає Росію та її армію і дає їй масу порад. Щоправда росіяни так і не зрозуміли, що диявол хоче їх теж погубити і робить це вже дуже успішно. Нам же вистояти проти диявола та його хитрощів можна лише маючи супер-надійний захист, який сьогодні називається «повна Божа зброя».

Отже, ми знаємо проти кого ми воюємо. Апостол Павло детальніше описує нам ворожу армію. Це – не плоть і не кров, тобто не люди. А боротьба наша каже Господь Святий Дух через Христового Апостола: «проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби».  Ці всі початки, вся ця влада, всі ці світоправителі, проти яких ми ведемо боротьбу, мають один спільний знаменник, одну спільну рису – темряву, гріх, злобу, тобто ненависть і все, що її супроводжує, починаючи від обманів і закінчуючи вбивствами. Духи злоби, яким немає вже місця на небесах, але які поки що блукають усім світом, намагаючись втягнути у темряву тих, хто перебуває на світлі.

А хто перебуває на світлі? Ви, любі брати і сестри, що віруєте в Христа.  Чи ви завжди були у світлі? Ні. Бо всі люди народжуються у гріхові, тобто в темряві. А як же ми опинилися у світлі?  У світло переставив нас Бог. Як пише Апостол Петро: «Ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого, 10 колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!» (1 Петр. 2:9, 10) і Апостол Павло, кажучи, що Отець: «визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина» (Кол. 1:13).

Сатана бачить, що ми у світлі, тобто з Богом.  А це означає, що заради Христа ми прощені і виправдані, і маємо вічне життя. Сатана хоче нас погубити, відібрати від нас вічне життя, знову затягнувши нас у темряву гріха та прокляття. Він чекає на зручну мить.  Іде війна, а диявол – у засідці. Нам слід бути готовими до його хитрих, підступних нападів.

Через це Господь Святий Дух далі через Апостола Павла каже: «візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати».  Він знову наголошує на повноті Божої зброї. Бо диявол буде бити по всіх незахищених місцях. І той день буде день злий, лукавий, тобто день вашої найбільшої потенційної слабкості, якою диявол збирається скористатися, як скористався Путін Україною.  Але, коли ви будете мати повну Божу зброю, то, каже Павло ви зможе все виконавши, витримати. Ви зможете вчинити ворогові опір і вистояти перед нападом сил темряви.

Отже, продовжує Апостол стійте в обладунках воїна.  Ці обладунки складаються із пояса правди. Пояс допомагає воїнові не зашпортатися у власному одязі, тобто ми можемо рухатися швидко. Цей пояс – Божа правда, істина – Його Слово. Через Божий Закон ми легко впізнаємо небезпеку, аби від неї ухилитися.  Через Боже Євангеліє ми легко впізнаємо безпечне місце. Це наче безпілотник або суперновий супутник. Ми  можемо швидко рухатися від небезпеки до безпеки. Від гріха – до прощення.  Від гніву – до благодаті Божої.

Далі на нас має бути броня праведності. Бронежилет найвищого класу захищає воїна від куль і осколків. Подібний бронежилет має бути і на християнинові. Але він – не з металу, не з кераміки. Цей бронежилет – праведність.  Як бронежилет – чужорідне тіло на воїні, так і праведність, яку ми повинні мати – не наша, а Христова.  Бо Христова праведність – бездоганна, свята. Її не пробє ніщо – навіть атомна бомба диявола.  Ви зодягнуті в цю броню, коли довіряєтеся Христові, горнетеся до Нього і покладаєте на Нього не лише усі свої сподівання, але й усі свої гріхи. Христос ваші гріхи забирає на Себе, на Голгофу, а вам дає Свою праведність залишайтеся зодягнуті в неї.

Роззутий – не боєць. Добрий воїн – взутий в добротне взуття, берці або інші надійні черевики. Християни взуваються у готовність Євангелія миру.   Євангеліє приносить нам віру в Христа. Через Христа ми маємо мир з Богом. І як це парадоксально не звучить, саме тоді ми найбільше готові до війни. «Si vis pacem para bellum – хочеш миру готуйся до війни»,  – говорили давні римляни. У нас же гасло зворотне  ти готовий до війни з дияволом тоді, коли маєш мир із Богом, коли ти віруєш у Євангеліє, в Добру Новину про мир з Богом заради Христа.

Але цього всього не достатньо. Вкрай важливо, понад усе важливо мати щит віри. Це те, чого поки що немає, здається жодна сучасна армія світу – щось таке рухливе, що захистить воїна від ворожої зброї, щось поза його бронежилетом, щось таке, що обертається довкола нього на відстані витягнутої руки.  Але цю зброю ми маємо вже в духовній війні. Це щит віри. Не всяка віра є цим щитом. Власне кажучи таким щитом є лише сама віра в Христа.  

Павло писав цей лист у час, коли римські воїни перед боєм намочували свої покриті шкірою щити, аби вони не загоралися від палаючих стріл. Так само й наш щит віри стає не-вразливішим, коли ми щоденно каяттям топимо нашого старого Адама, а замість нього виринає просто з вод Хрищення нова людина, яка як каже Лютер «житиме перед Богом у праведності та непорочності вічно».  Щит віри гасить усі диявольські звинувачення, спокуси та омани, а ми разом із праведним Йосипом промовляємо: «Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом? Перед Богом, Який настільки любить мене, що віддає за мене Свого Сина, а з Ним дає мені усе, і вічне життя в Його Царстві?»

Кевларові шоломи рятують життя наших воїнів на війні. Шоломи спасіння рятують нас від диявольської  зброї на нашій духовній війні. Він береже «ваші думки у Христі Ісусі» (Фил. 4:7). Він зосереджує ваш розум на Богові, на Його Слові і на Його спасінні, яке є нашим спасінням. Через це він називається шоломом спасіння. Під ним ми думаємо про те «що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала» (Фил. 4:8).

І звісно, окрім обладунків, ми маємо зброю. І ця зброя – меч, не автомат Калашникова, не штик-ніж, а меч духовний – Слово Боже. Як тиранічні чи напівтиранічні уряди бояться озброєного народу, народу, який має на руках зброю, так само і диявол боїться християн, що мають на руках, в думках і на вустах Слово Боже – високоточну зброю масового ураження, яка завдає непоправних руйнувань дияволові і від якої він утікає. Не від ваших слів, а від Слова Божого. Озброєння починається зі Слова Божого – з пояса правди, Словом Божим зброя закінчується. Зі Словом Божим ми непереможні. Воно свідчить про Христа.  Христос діє через Слово. В Його святе Імя. Амінь.


Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь (Еф. 6:24).

Немає коментарів: