На передовій

… Наш Бог і Цар утішає нас, кажучи: «Будь сильний у битві. Воюй. Ти маєш метальні снаряди і гострі стріли. Запускай їх на ворога. Ти матимеш успіх». Наскільки нерівне це змагання!  Хто, насправді, я такий і то навіть тисяча мужів у порівнянні з одним дияволом? Тут ми мусимо промовляти разом із Єлисеєм: «Ті, що з нами, численніші від тих, що з ними» (2 Царів 6:16).  Де є двадцять дияволів – там сотня ангелів, а якби так не було, то ми би вже давно загинули. Ми перебуваємо на передовій коли лишень навчаємо Слову, коли лишень проповідуємо і прославляємо Христа, а потім живемо якомога ближче відповідно до Євангелія і Слова Божого.

Отже, використовуймо й це місце,[1] коли він каже: «у серце Царських ворогів, і для нашої втіхи. Він наче каже: «Ти терпиш все це від диявола не через себе, а через Мене. Я – підсудний. Саме на Мене спрямований гнів сатани. Це – Моя провина. Проти Мене повстає світ. Чому ж тоді ти падаєш у відчай? Чому тебе непокоїть страх і безнадія?  Вони – не твої вороги, а Мої – вороги твого Царя. Тож продовжуй навчати і проповідувати. Терпи біди, і дай, аби за тебе воював Я. Я буду вогняною стіною довкола вас (Зах. 2:5), ви – Мій народ. Вам не треба рити шанці або вибудовувати залізні мури. Я оборонятиму вас так само як Я захистив Мій народ на Червоному морі, коли розташував між ними та фараоном вогняний стовп» (Вих. 14:20).

Мартін Лютер, З лекції на Псалом сорок п’ятий

---

[1] Псалом 45:6: «Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів».