Віра навчається зі Слова Божого визнавати Особу, служіння, заслуги і вигоди Христові - все це вона вважає вірним та певним (Еф. 1:17; 4:13; Кол. 2:2).По-друге, виправдувальна віра сприймає все це не просто як історію і не настільки, наскільки воно загалом є вірним, але таким чином, що по-особливому включає особу віруючої людини до тієї обітниці благодаті так, що кожна віруюча людина осягає та отримує Христа у Слові і Таїнствах із правдивою упевненістю серця... і застосовує це до себе.
І хоча часто на цю віру нападають різноманітні спокуси і сама по собі вона є слабкою та кволою, однак вона справді є тією вірою, якою кожна людина, по-особливому, сердечно вірує та уповає на те, що Бог простив їй гріхи її заради Христа і що Він прийняв її до благодаті, і прийняв її до синівства Божого (Ів. 1:12; 3:15, 16; Рим. 1:16; 3:22; 4:16, 23, 24; 5:1, 2;8:35, 38, 39; 10:4, 9; 1 Тим 1:16; Мт. 9:22; Лк. 7:50).
Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар