Рости на спасіння (проповідь)

четвер, 31 серпня 2017 р.

Земне життя християнина йому не належить

            
Хай християнин знає, що його земне життя вже йому не належить і не дане воно йому заради нього самого – його життя і праця тут належать Христові, його Господу. Тож хода його мусить бути такою, що додаватиме  до честі і слави Його Пана, Якому він так повинен служити, щоб міг промовити разом із Павлом, не лише щодо духовного життя – життя віри та праведності благодаттю, але й щодо його плодів – зовнішньої поведінки: «Живу вже не я, а Христос проживає в мені» (Гал. 2:20). Християнський спосіб життя можна описати, як «ходіння у Христі» і навіть так, як Павло каже це в іншому місці (Рим. 13:14): «зодягнутися Господом Христом» наче одежею або прикрасою. Світ має визнавати Христа з того, як Він у нас сяє…

            Бог обіцяє: «Я шаную тих, хто шанує Мене» (1 Сам. 2:30). Але коли християни ідуть іншим курсом, то вони наводять на себе Божий найсуворіший гнів і самі наводять на себе відкидання і ганьбу. Бо Він каже далі: «Хто зневажає Мене, будуть зневажені!» А в Другій Заповіді Бог погрожує певними та жахливими карами тим, що зловживають Його Іменем – тобто тим, що не застосовують його на Його честь і хвалу.
Мартін Лютер, З проповіді на сімнадцяту неділю по Св. Трійці

Немає коментарів: