неділя, 6 січня 2019 р.

Проповідь на Богоявлення

                          
               ВИПРАВДАНІ ВІРОЮ, – БЕЗ ДІЛ ЗАКОНУ

                (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса. Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри. Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, – без діл Закону. Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган, бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру. Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, – але зміцнюємо Закона (Римлян 3:23-31).

            Христос хрищається! В ріці Йордані!

Дорогі брати і сестри, коли євреї перебували у єгипетській неволі, вони дуже страждали. З них знущалися їхні рабовласники-єгиптяни, змушуючи не лише до все важчої праці, але й убиваючи їхніх немовлят-хлопчиків, аби знищити такий народ. Здавалося, що єврейський народ, усі спадкоємці Авраама, були приречені. 

Але Господь памятав Свою обітницю про визволення і благословення вічного життя для всіх народів у Христі, Який мав постати саме посеред єврейського народу. Вихід євреїв із Єгипту ми називаємо Пасхою, бо тієї ночі Ангел Господній перейшов Єгипет і повбивав усіх перворідних у всіх єгипетських домівках, окрім тих, що були позначені кров’ю ягняти. Через Свого вірного пророка Мойсея Бог оголосив, що у тих домівках не буде  вбито перворідних, де кровю безвадного ягняти буде намащено одвірки домівки, а саме ягня, заколоте і засмажене, вечора Пасхи або ж переходу Господнього зїдять.

Кров і плоть пасхального ягняти,  перехід-Пасха Господом Єгипту, вберегли всіх, хто послухався Слова Божого від смерті перворідних і вивели їх з рабства на свободу до Обіцяного Краю. Через дві тисячі років після Пасхи до останнього пророка Старого Заповіту, Івана Христителя «виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця, і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої» (Мт. 3:5, 6). Віруючі не можуть не каятися в гріхах. Тож вони поспішають до Йордану, де проповідується покаяння і прощення.

До Йордану приходить і Божий Син, але не для того, щоб покаятися у Своїх гріхах. В Ісуса їх не було і немає. Причину, чому Ісус охристився на другий день Хрищення пояснює Іван Християтель, стоячи на березі Йордану і показуючи перстом на Ісуса Христа, народженого у Віфлеємі: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» (Ів. 1:29).

Єрусалимові і всій Юдеї, і всій йорданській околиці пророк показує на Христа і каже, що Він – істинне Ягня Боже, яке на Себе забирає усі їхні гріхи. Хто хоче свободи від гріха, хто хоче увійти в Обіцяне Царство Боже – хай буде той поєднаний із тілом і кров’ю цього Ягняти. Пасхальні ягнята, кров’ю яких євреї мастили одвірки у домах рабства, тіла яких вони споживали, зміцнюючись до виходу із дому рабства, всі вони вказували і свідчили про істинне Ягня, про тіло і кров Того, Хто у Хрищенні стоїть на березі Йордану і забирає на Себе гріх світу. Всі пасхальні ягнята вказували на істинне Ягня Боже, на Ісуса Христа.

На Нього вказувала і скинія, і храм в Єрусалимі. Раніше у Святому Святих стояв ковчег заповіту, у якому лежали Десять Заповідей Божих, манна і розквітлий посох Аарона. Золоте віко ковчегу з двома херувимами називалося ще сідалищем милосердя. Один раз на рік у Святеє Святих заходив первосвященик і кровю жертовної тварини кропив віко ковчегу задля прощення своїх власних гріхів, а потім за гріхи усього народу. 

Упродовж усієї історії Бог свідчив – всі згрішили, але всі отримують прощення гріхів не через власні діла, а  через кров грядущого Ягняти Божого, на яку вказували і всі жертви, що приносились у храмі і зокрема та кров, яка кропилась на сідалище благодаті, віко ковчегу заповіту.  Грішимо ми, але прощення гріхів дається Богом не через наші діла, а через кров жертви. Гріх – надзвичайно серйозна біда, плата за неї – смерті. Прощення досягається лише принесенням кровної жертви.

Водохрища, Богоявлення – свідчення про те, що ця жертва – Єдинородний Божий Син, у якому вподобання Отця. «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). Хрищення Сина Божого – ще одне могутній вияв Божої любові до нас – любові, яку ми не заслужили – Божої благодаті. Бог Син прийшов до нас, аби принести в жертву за наші гріхи Самого Себе.

Господь Святий Дух через Апостола Павла нагадує нам сьогодні, що «всі згрішили, і позбавлені Божої слави». Немає ні одної людини на всьому світі, яка не була би винна в гріхові. Навіть маленькі дітки, і навіть зародки, які перебувають ще в материнських утробах. Від часу нашого зачаття ми всі перебуваємо у гріхах і під владою диявола. І ми всі приречені через наші гріхи до смерті. 

Чіткі слова про наш жахливий стан і слова страшні! Але потім Св. Павло додає одразу неймовірну втіху про Божу любов, про Божу благодать і каже: «але (всі) дарма виправдуються Його благодаттю». Немає винятків. Божа благодать лине до всіх без винятку людей. Не за діла, не за гроші Бог проголошує вас, любі брати і сестри, виправданими, а винятково зі Своєї невимовної любові.

А як же Божа справедливість? Як жертва за гріх? Апостол продовжує, що це виправдання відбувається з Божої благодаті «через відкуплення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву примирення в крові». Бог не ігнорує гріх. Божа справедливість вимагає покарання за гріх. І Бог цю жертву дає – Він дає Свого Єдинородного Сина, Який стається істинною людиною саме з цією метою – викупити нас від наших гріхів. 

Ці слова, які ми маємо в наших перекладах «жертва примирення у Його крові» в грецькій мові насправді позначені лише одним словом «гіластейріон».  І переклад цей дуже довільний. Бо це грецьке слово означає «сідалише милосердя». Памятаєте, як первосвященик заходив один раз на рік у Святеє Святих, аби там покропити кровю віко ковчега, яке називають сідалишем милосердя? Він робив це для того, щоб отримати прощення гріхів для себе, і для всього віруючого народу. 

Ковчег заповіту і всі жертви вказували на Христа. І Святий Дух тепер свідчить через Апостола, кажучи нам: «Ісус Христос – ось ваше сідалище милосердя.  Ось де ваше викуплення. Ось де ви отримуєте прощення усіх ваших і провин. Лише у Христі ми маєте прощення. Лише Він – ваше милосердя. Ніхто інший вам цього милосердя не дасть. Ніде інде і ні в який інший спосіб ви прощення гріхів не отримаєте і не здобудете.

Але де є Божий Син, там є повне відкуплення. Там за вас заплачена повна ціна, ціна з надлишком. Там ви викуплені від гріха, від влади смерті і диявола. Там ви маєте прощення гріхів. І заради Христа, і то заради лише Його ви проголошуєтесь праведними».

Для юдеїв жахливим гріхом було будівництво інших жертовників або інших храмів. Могло бути лише одне Святеє Святих, один ковчег заповіту, одне сідалище милосердя. Це було настільки важливо, що падали царства, коли людей посилали шукати прощення і Божого благословення десь інде, як це ми бачимо у Ізраїлі, що відколовся від Юди і збудував золоті телята, аби віднадити новий народ від поклоніння в Єрусалимському храмі. 

Бог упродовж багатьох століть навчав, що спасіння може бути лише від одного місця, якуе свідчило і вказувало на грядущого Спасителя-Христа. Христос, Єдинородний Божий Син, запровадив Новий Заповіт у Своїй крові. Христа Бог називає сідалищем милосердя. Але як же тепер нам бути? Храму немає. А розп'ятий і воскреслий Ісус вознісся.

Апостол каже: Бог виправдовує усіх людей через віру в Христа. Бог і раніше виправдовував усіх через віру в Христа, каже нам сьогодні Апостол. Всі спасенні, починаючи від наших прабатьків і до останнього віруючого Старого Заповіту, спасалися вірою в грядущого Христа.  Згадайте, наприклад, віру Св. Івана Христителя, Св. Семена, Св. Анни. Вони чекали на прихід на Христа і вони раділи Його приходом. Авраам теж бачив Христів день і радів. 

Для них субота, храм, Святе Святих, ковчег заповіту, сідалище милосердя були тінню Христа, Який гряде, Який наближається, але попри це Його жертва покриває гріхи усіх віруючих, що жили до приходу Христа. Вони були виправдані вірою в Христа грядущого.  І так само нині, ви виправдані вірою в Христа, Який прийшов. І тепер більше немає потреби в тінях, бо є Христос, Спаситель, Ягня Боже і сідалище милосердя, від Якого ми отримуємо усі Його дари і навіть Самого Його через віру. 

Наші переклади спрощують ще одне особливе грецьке слово, яке використовує Апостол. Це слово «паресін». Воно в нас перекладене, як «відпущення». Але воно означає «перехід, тобто «Пасху». Заради Христа і з огляду на заколене на хресті істинне Ягня Боже, на Його кров, Бог проходив над гріхами, здійснював Пасху над усіма Своїми віруючими, над Своїм народом. В Христі виявлялася і далі Божа правда, Його благодать, Його любов, Його милість, Його прощення до кожного віруючого, який і сьогодні святкує Пасху, споживаючи істинне тіло Ягняти Божого і п’ючи Його істинну кров під виглядом хліба і вина Святої Євхаристії. З ними він отримує прощення гріхів, праведність, воскресіння і вічне життя у Обіцяному Царстві Божому. 

Коли є віра в Христа, то все це є вашим. Ви наче весь час перебуваєте у Великодні. У перемозі над смертю і у мандрівці до слави Царства Небесного. А іншого способу бути виправданим і мати воскресіння і вічне життя, каже Апостол Павло, не існує. Святий Дух каже, що жодній людині немає чим хвалитись у своєму спасінні. Апостол проголошує: «Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри. Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, – без діл Закону». Коли хтось хоче додати свої діла до власного спасіння, то такий насправді зневажає Закона Божого, каже в кінці Павло, бо вважає, що вимоги Закону – іграшкові і він може знайти спосіб, як з ними справитись.

А хто вірує в Христа, в те, що він виправданий самою вірою в Христа, той зміцнює Закона, хвалить його, бо визнає, що Закон – божественний і святий і ніхто крім Христа, виконати його не може. Виконує Закон лише Христос, Який стає під Закон у час Хрищення і приносить виправдання юдеям з віри в Христа, бо хоч спасіння від юдеїв, воно від Бога, Який стався юдеєм, аби спасти і юдеїв, будучи одним із них, і язичників, таких як ви і я, через віру в Христа, щоб ви і я були виправдані самою вірою в Христа. Для цього Він охристився!  В ріці Йордані. Амінь.

Немає коментарів: