Рости на спасіння (проповідь)

середа, 9 березня 2011 р.

Син поглинає смерть

З іншого боку, зверніть увагу на огидну помилку тих, хто спрямовував нас до інших методів, кажучи людям, наприклад, що вони повинні іти в пустелю, вступати в монастирі чи вирушати на прощі і все це – для того, аби ми не загинули, а мали вічне життя. Я також вступив в монастир, щоби не загинути, а мати вічне життя.[1] Я хотів використовувати свої особисті поради і допомогти собі за допомогою сутани.  Це справді досадна і неспокійна справа.  Ця доктрина й донині дуже поширена в папстві та в Туреччині, такому самому навчають і юдеї. Але насправді наука ця виходить із пащі диявола.
Може виникнути спокуса, аби спитатися: «А хіба можливо, щоби в цій справі так багато людей помилялися?» Відповідь є та, що Син Божий – сильніший від усіх воріт аду (Мт. 16:18), а також більший ніж усіх монахи із їхніми сутанами.  Никодима також цікавило, як то він мав відродитися та спастися від смерті.  Він запитувався про те, як те має статися. Ісус сказав йому: «Ось як: Син Людський має бути піднесений і Божий Син має бути виданий на смерть, а людина мусить вірувати в Нього». Навіть якби світ кишів монашими сутанами і чернецькими правилами, навіть якби світ був переповнений постановами папи, Кораном турків чи юдейськими законами, Христос все-одно більший від усіх їх. Бо Він і далі  Творець неба й землі, і  Господь над усіма створіннями. Його жертва за мене був не Св. Франциск чи будь-який інший монах, а чи матір Христова чи Св. Петро, чи ангел, а чи сутани з тонзурами – Його жертва була набагато цінніший скарб.  Спасіння і визволення від смерті вимагають набагато більшої служби ніж та, яку можуть здійснити будь-яка людина чи ангел. Виконати може її лише Божий Однороджений Син. Син поглинає смерть.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана


[1] Лютер вступив до монастиря 17 липня 1505 року.

Немає коментарів: