Закон кладе гріхи на мене, але Бог забирає їх від мене і кладе їх на це Ягня. Там вони набагато більше личать, ніж мені. Бог бажає нам сказати: «Я бачу, як гріх утискає тебе. Ти мав би звалитися під його тяжким тягарем. Але Я тебе визволю та відберу тягар від тебе – коли в ньому Закон буде тебе звинувачувати і засуджувати за твій гріх – від щирого милосердя покладу я тягар твого гріха на це Ягня, Яке гріхи ці понесе».
Завжди плекайте і цінуйте цю думку. Христос став учинений слугою гріха, і навіть носієм гріха та найнижчою і найбільш зневажуваною особою. Він руйнує усякий гріх Собою і каже: «Я прийшов не на те, щоб служили Мені, а щоб послужити» (Мт. 20:28). Немає більшого ярма ніж ярмо гріха і немає більшої служби, ніж та, яку виявив Син Божий, Який стає слугою усіх, незважаючи на те, якими бідними, жалюгідними або зневаженими вони можуть бути, і несе їхні гріхи. Було би вражаюче та дивовижно і весь світ розплющив би вуха та очі, роти та носи у незбагненному здивуванні, якби син якогось царя з’явився у домі якогось жебрака, аби того в недузі годувати, мити від бруду і робити все інше, що мав би робити сам жебрак. Хіба не була би це глибока покірність? Будь-який глядач або отримувач такої честі відчував би, що він змушений визнати, що побачив або пережив щось надзвичайне і дивовижне, щось величне. Але хто такий цар або імператор у порівнянні з Сином Божим? До того ж, що таке бруд жебрака або його сморід у порівнянні з брудом гріха, який є нашим за природою і смердить в тисячу разів гірше і виглядає незрівнянно огиднішим для Бога ніж будь-яка гнійна ганчірка, яку можна знайти в шпиталі? Але все-таки любов Сина Божого до нас – така велика, що чим більшим є бруд і сморід наших гріхів тим більшим Він стає нашим приятелем, тим більше Він нас очищує, визволяє нас від усякого нашого нещастя і від тягарів усіх наших гріхів і кладе їх Собі на спину.
Немає коментарів:
Дописати коментар