Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 20 листопада 2011 р.

Проповідь на 3-ю неділю перед закінченням церковного року

                  ВЕЛИКЕ РОЗЧАРУВАННЯ І ВЕЛИКА РАДІСТЬ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно, і не скажуть: «Ось тут», або: «Там». Бо Божеє Царство всередині вас! І сказав Він до учнів: «Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите... І скажуть до вас: «Ось тут», чи: «Ось там», не йдіть, і за ним не біжіть! Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього... І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського: їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив. Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться! (Євангеліє від Св. Луки 17:20-30).

Благодать вам і мир від Бога Отця й Господа Ісуса Христа! (2Сол. 1:2) Амінь.

Дорогі брати і сестри, 22 жовтня 1844 року біля ста тисяч людей, які повірили підрахункам Вільяма Міллера не дочекалися обіцяного.  Вільям Міллер був одним із предтеч сучасної конфесії, яка називається адвентисти сьомого дня.  Багато-хто з них повіривши словам Міллера, продав своє майно і мав для того всі підстави.  Адже 22 жовтня 1844 року, відповідно до обіцянки одного з перших адвентистів, мав відбутися Другий Прихід Христа. Цей день увійшов в релігійну історію США, як День Великого Розчарування.  Великий обман зазвичай приносить великі розчарування.

Сьогодні в Україні є люди, які роблять те, про що сьогодні нас попереджує Спаситель Ісус Христос у Євангелії. «І скажуть до вас: «Ось тут [Христос]», чи: «Ось там», не йдіть, і за ним не біжіть!»  Фальшиві пророки, які це роблять – муніти, послідовники корейської секти і її ватажка, Сон Мен Мун, який вдає із себе Христа і створив особисту церкву – церкву єднання або ж уніфікації.  Послідовників Сон Мен Муна чекає не менше розчарування, ніж послідовників фальшивого пророка, Вільяма Міллера.   Тим з мунітів, у яких ще не настало Велике Розчарування, слід ретельно готуватися – Велике Розчарування в них обовязково настане, особливо тоді, коли вони побачать справжнього Месію – Ісуса Христа.

Проте є ще декілька категорій людей, на які чекає велике розчарування і ці категорії, на жаль, охоплюють масу народу, і з багатьма людьми посеред українського народу, включно. Сьогодні, в євангельському тексті, застерігаючи аби ми не шукали особливого місця, куди Він повернеться та особливого часу, Господь звертається до історії. Перший історична подія, про яку згадує наш Господь – дні Ноя. Ной проповідував Слово Боже – його не слухали. Ной почав будувати ковчег – на нього не звертали уваги. В них було багато інших справ – Господь підсумовує їхню діяльність: «їли, пили, женилися, заміж виходили». На думку тогочасного людства вони вели непогане життя, все було добре, дарма що без Бога та всупереч Його святій волі.

Але весь цей звичайний ритм життя припинився. І сталося це в той день, коли Ной увійшов у ковчег. А що сталося потім?  Велике розчарування для світу, який покрив потоп і все живе, з усіма людьми, які ще вчора «їли, пили, женилися, заміж виходили» загинули. Не лише від потопу фізично. Але й через своє невірство вони ще й потрапили на вічні муки до пекла. Без Бога завжди чекає велике розчарування.

Друга історична подія сталася у світі після потопу. Було декілька гарних міст. Довкола них була чудесна природа. А економіка в тих містах стрімко зростала.  Люди там були певно дуже захоплені своїми різноманітними талантами в економічній сфері. Господь так описує в сьогоднішньому євангельському текстові їхнє життя – тамтешні люди «їли, пили, купували, продавали, садили, будували». Недарма віруючий Лот вирішив «емігрувати» саме туди – до Содому й Гоморри, міст контрольованих гомосексуалістами, які хотіли зґвалтувати навіть ангелів Божих. 

Весь цей звичний для них ритм життя припинився всього за декілька митей. Щойно ангели Божі відвели Лота та його сімю на безпечну віддаль від Содому та Гоморри, як «огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив». Велике розчарування для невіруючих мешканців процвітаючого краю лише починалося, адже далі ще на них чекали нескінченні муки в аду.

Що чекає на вас, дорогі брати та сестри?  Що чекає на ваших дітей, родичів, друзів, колег по роботі?  Що попереду – смерть і вічні муки в пеклі чи вічне життя в раю? Що попереду - велике розчарування чи велика радість?  Ви можете це легко визначити.  Коли вязничний сторож з Книги Дій (16:30) спитався в Апостола Павла і Сили: «Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?», то вони дали дуже просту відповідь: «Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім» (Дії 16:31). Віруйте в Господа Ісуса і ви не будете розчаровані.  Віруйте в Господа Ісуса і ви не будете засоромлені. Віруйте в Господа Ісуса і ви не будете страждати цілу вічність у пекельному вогні, бо вже збулося те, про що передвіщав Своїм учням Господь у сьогоднішньому читанні з Євангелія: «Перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...»

У Христа, Який мав прийти і померти за гріхи світу вірував Ной.  У вірі в Христа будував Він ковчег.  Ной проповідував Євангеліє про Христа,  Який розчавить голову сатані, хоча й Сам буде вжалений в пяту.  Крім нього увірували ще семеро душ: його дружина,  і троє його одружених синів.  Вони вірували і спаслися в ковчезі, який закрив Сам Господь.  Усі інших потоп вигубив.

У Христа, Який мав народитися з насіння Авраама, вірував Лот, небіж Авраамів. Він теж ділився Євангелієм Христовим. Наслідок його проповіді був менший, але спасся він і дві його доньки. Вторячи сьогоднішній проповіді з Євангелія від Св. Луки, Апостол Петро пише: «Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд; і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних; і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників, а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей, бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні, то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари, а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави» (2 Петр. 2:4-10).

Ной і Лот – праведні, бо вірували в того, Хто сьогодні передвіщає Своє повернення у славі, нагадуючи, що воно буде після Його великих страждань.  Христос страждав багато, бо Він страждав за гріхи всього світу.  Господь Ісус страждав багато, бо Він страждав за всіх вас.  Аби сімя Ноя не занурилася разом із грішним світом у погибельні води потопу – Голгофський хрест мусив зануритися у кров Сина Божого.  Аби Лот і його найближча родина не були спалені сіркою і вогнем разом із нерозкаяним Содомом, Син Божий зазнав на Собі весь палючий гнів Божий, який вилився на Нього у час розпяття на Голгофі.

Аби ви були відділені від грішного світу у час другого приходу Христа і аби ви не були із світом разом засуджені, Христос, вічний Бог і правдива людина народжена  від Діви Марії, в одній Особі, на хресті Голгофи був відділений від Бога настільки, що вигукнув у страшних муках: «Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...» (Матв.27:46).

Аби ви не помирали навіки, Він помер на хресті, аби на третій день воскреснути із мертвих і проголосити вас праведними, в одному ковчезі з Ноєм, на одній дорозі з Лотом у товаристві ангелів, у святій, соборній і апостольській Церкві. Ной вірує в Христа і Ной – спасенний у ковчезі. Лот вірує в Христа і Лот – в ангельському товаристві на дорозі із Содому. Ви віруєте в Христа і ви перебуваєте в Церкві, і вам прислуговують ангели і ви спасенні для вічного життя у Божому Царстві, яке вже сьогодні є всередині вас, бо тіла ваші – храм Духа Святого.

Ви можете жити серед світу, що нехтує Богом і Його Словом, що відверто з цього Слова глузує і робить усе всупереч йому,  але водночас ви можете мати спасіння як його має Ной і Лот, бо головне – віра в Спасителя Христа, бо нею і лише нею ви виправдані перед Богом і лише ваша віра горнеться до Христа воскреслого і Христа вознесенного – Христа-Царя Небесного.

Лише маючи цю віру в Христа і лише завдяки вашій вірі в Христа, ви можете сьогодні приступати до однієї з великих тайн, якої не розуміє світ – тайни тіла і крові Христових. Такого привілею не мали Ной і Лот.  Такий привілей мають лише віруючі Нового Заповіту – причащатися тілом і кровю Христа в Якого вірували Ной і Лот, і в Якого віруємо ми.  Ось тут ми Христа й знаходимо. Ми не біжимо за фальшивими пророками, ми цураємося фальшивого христа – Муна, але ми знаходимо розпятого і воскреслого Спасителя там, де Він обіцяв – у Його Слові, у Святому Причасті і так само тут Він зустрічається з вами і прощає вам відпущення ваших гріхів і провин, і міцно пригортає вас до Себе у Своїх святих тілі та крові, кажучи: «Ніде не біжи!  Я – тут. Я – поряд з тобою поки що невидимо.  Просто чекай на Мене і Я незабаром до тебе прийду видимо та в славі».

Для жителів допотопного світу потоп і загибель настали несподівано. Для Ноя це буле дуже довгоочікувана подія, як і спасіння. Для жителів Содому вогонь із сіркою з неба теж не була подія очікувана.  Про неї знав Лот. Для сучасних мирських людей повернення Христа у славі буде річчю так само несподіваною, як потоп для невіруючих сучасників Ноя і вогонь із сіркою на невіруючих мешканців Содому та інших міст, до кінця сповнених гидотою розпусти.

Для вас, що віруєте в Христа, Його другий прихід не буде несподіванкою, а довгоочікуваною подією. Недаремно, Церква ще від днів Апостола Івана має цю молитву: «Прийди, Господи Ісусе!» Сьогодні Господь розкриває нам деякі подробиці Його повернення у славі.  Воно буде не лише блискавичне, як початок потопу, як зведення огню із сіркою з неба – повернення нашого Спасителя буде видиме повсюди.

Той день ми часом називаємо ще Останнім Днем, бо це – останній день цього світу, що перебуває під прокляттям гріха. Ми не знаємо, коли він настане. Але ми знаємо, що коли Господь не повернеться ще цієї неділі, то до Його славетного повернення залишилося на один день менше.
  Але в сьогоднішньому тексті Євангелія Господь ще називає його «Своїм днем».  Повернення Господа Христа у славі буде Його днем, бо то буде день воскресіння усіх мертвих і день торжества Христа над усіма Його ворогами, і день Його торжества і торжества усіх віруючих, бо в День Христів ви отримаєте прославлені тіла і Останній День цього світу, День Христів буде й першим днем вашого нового і вічного життя в світі новому разом із Богом повіки віків. Незалежно від того, коли ви перебуваєте і де ви перебуваєте, ви не розчаруєтеся, як не був розчарований Ной, як не був розчарований Лот, бо Христос царює і на вас чекає велика радість.  Прийди, Господи Ісусе!  Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами всіма! Амінь. (2 Сол. 3:18)

Немає коментарів: